Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Що потрібно для майбутньої кар’єри. Практичне навчання в Академії адвокатури України

Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.

...

читати далі...




Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Кафедра української філології та суспільних наук

У червні 2005 р. кафедру виділено з кафедри української та іноземної філології, а у жовтні 2012 р. кафедру реорганізовано з кафедри української філології та культурології.

 

Завідуюча кафедрою – Конончук Тетяна Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент, професор Академії адвокатури України

Старший методист – Безпальча Наталія Віталіївна

  • тел.: +380 (44) 246-57-88
  • тел.вн.: 116
  • ауд.: 19

 

Розповідає завідуюча кафедрою Тетяна Конончук

 


 

Кафедра української філології та суспільних наук забезпечує викладання студентам за спеціальностями «Право», «Міжнародне право», «Філологія» таких дисциплін: сучасна українська мова; ділова українська мова; українська правнича мова; вступ до мовознавства; стилістичне редагування українських перекладів, перекладознавство, міжкультурна комунікація, історія української та зарубіжної культури; філософія; філософія права; політологія; історія правових та політичних вчень; конфліктологія та теорія переговорів; науковий стиль української мови, сучасні вимоги до наукових публікацій різних жанрів (аспірантам).

Активна наукова, громадська і просвітницька діяльність Т.І.Конончук з дослідження голодоморів в Україні та вшанування пам'яті жертв цієї трагедії відзначена державною нагородою України [докладніше...]

 


Науково-педагогічні працівники кафедри:

Конончук Тетяна Іванівна – працює в Академії адвокатури з 1997 року, завідувачка кафедри з 2003 р., професорка Академії адвокатури України з 2007 р., кандидатка філологічних наук, вчене звання доцента з 2003 року. 1979  р. закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Нагороджена державним орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007) за вагомий внесок у дослідження трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Лауреат премії Фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» (2012). Нагороджена  Національною спілкою журналістів України пам`ятною медаллю «Лагідна сила» (2013) за активну журналістську діяльність на ниві пропаганди української культури в пресі та на радіо. Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька (2014), нагороджена за видання краєзнавчої літератури, зокрема за цикл праць про Тараса Шевченка та Шевченків край.

Тривалий час працювала на видавничій роботі  редактором, старшим редактором, завідуючою редакцією, провідним редактором. 1996 р. захистила першу в Україні філологічну дисертацію про Голодомор (Тема дослідження: «Трагедія Голодомору 1932 – 1933 рр. у фольклорі України. Проблема художньої трансформації історичної правди»). Член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, веде літературно-мистецьку студію в Академії адвокатури України. Має понад 150 наукових праць, серед яких навчальні посібники «Українська література» (1995, 1998), монографія «Ліпше моє, неже наше: Хліб як ідеал добробуту, моралі народу та альтернатива голоду в традиційних зразках фольклору» (1998), монографія «Затемнення українського сонця, або трагедія Голодомору 1932–1933 років у фольклорі України» (1998), «Живиця» (хрестоматія української літератури ХХ століття, у 2 кн., у співавторстві, 1998), «На вічну пам’ять: українська культура про 1932-1933 рр. в Україні» (2004), «Сучасний українсько-англійський юридичний словник» (близько 30000 термінів і стійких словосполучень, у співавторстві, 2007), «Шевченкіана в радіопубліцистиці Юрія Лавріненка» (2007), «Дороги Тараса Шевченка: короткий біографічний нарис» (2009), «Світова література в іменах: алфавітний покажчик» (у співавторстві з Гончаренком В.Г., 2010, 2015), «Біоетика» (у співавторстві, 2016), «Кріпосницька дійсність у літературі та образотворчому мистецтві» (2012), «Екзистенційний вимір комічного в повісті Анатолія Дімарова «Самосуд» (2013), словник «Юридичні терміни» (у співавторстві, 2013), «Кобзар – як Євангеліє від Тараса Шевченка» (2014), «Особливості художньої трансформації об’єктивної  реальності в романі «Така її доля» Юрія Мушкетика» (2015), «Юрій Лавріненко на просвітницькій ниві» (2015), «Дискурс опору в еміграційній літературі» (2016), «Українська література про масштаби померлих у 1932-1933 рр. в Україні» (2017), «Мовна картина світу як засвідчення ціннісних орієнтирів особистості» (2017), «Функціонування правової лексики в автобіографічному тексті» (2017), « Українська література в обороні права на життя» ( 2019), «Екзистенційні виміри художньої реальності (на прикладі творчості В. Тендрякова, В. Журавського та О. Ілічевського)» (2019), «Реалізація права на творчість, або особа автора в щоденниках  Олеся Гончара» (2020), «Особливості художньої реальності в романі «Така її доля» Ю. Мушкетика « (2020), методичні рекомендації з курсів  «Ділова українська мова», «Українська мова» (за професійним спрямуванням), «Вступ до мовознавства», «Історія української культури», «Історія зарубіжної культури», «Естетика», «Етика і естетика», «Стилістичне редагування українських перекладів». Викладає історію української та зарубіжної культури; ділову українську мову; вступ до мовознавства; стилістичне редагування українських перекладів; українську мову за професійним спрямуванням; науковий стиль української мови. Сучасні вимоги до наукових публікацій різних жанрів.

Проходила стажування при кафедрі української літератури ХХ ст. філологічного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка, в Інституті літератури НАН України імені Т.Г.Шевченка. Останнє стажування пройшла при кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 25 вересня – 26 грудня 2017 р.

Ущаповська Ганна Володимирівна – працює в Академії адвокатури з 2014 року, кандидат філософських наук, доцент кафедри української філології та суспільних наук. 2010 р. закінчила філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2014 р. захистила кандидатську дисертацію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю 09.00.06 – логіка на тему: «Критичне мислення: історія та сучасний стан розвитку». Має низку публікацій, присвячених дослідженню критичного мислення та неформальної логіки, серед яких, наприклад, такі, як: «Оцінювання аргументів: критерії логіки та критичного мислення» (2012), «Індуктивний характер критичного мислення» (2012), «Етапи формування концепції критичного мислення» (2013), «Способи впровадження концепції критичного мислення в навчальний процес» (2013), «Проблеми ідентифікації концепції критичного мислення» (2013), «Проблема неформальної оцінки аргументації» (2013), «Філософський аспект поняття біоетики» (2016).

2018 року пройшла підвищення кваліфікації у Вищій школі філософії при Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.

З 2019 року вивчає курс «Транзактний аналіз в освіті», який допомагає будувати ефективну модель комунікації зі студентами, використовуючи не шаблонний, покроковий інструмент. Транзактний аналіз в освіті – це метод взаємодії між людьми за допомогою ефективних психологічних інструментів з використанням ефективним методів донесення інформації з огляду на досвід і особливості кожної особистості. Викладає філософію, логіку, політологію, історію правових та політичних вчень, конфліктологію і теорію переговорів, філософію права. Вільно володіє англійською мовою.

Приймак Оксана Петрівна – працює в Академії адвокатури з 2019 року (за сумісництвом), кандидат філологічних наук. 2007 р. закінчила Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література». 2011 р. захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 10.01.01. – «Українська література» на тему: «Динаміка авторитету в давній українській літературі» (на матеріалі ораторсько-проповідницької прози ХІ-ХVIIст.)». 2019 р. закінчила в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка магістратуру за спеціальністю «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська). З 2011 по 2017 рр. працювала на кафедрі української мови та суспільних наук доцентом Академії двокатури України, де викладала українську правничу термінологію, українську та зарубіжну літератури, конфліктологію та теорію переговорів.

З 01 вересня 2018 р. по теперішній час працює на посаді викладача підготовчого відділення Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Загальний трудовий стаж – 13 років, в тому числі науково-педагогічний – 10 років. Є кваліфікованим фахівцем з української та англійської мов як іноземних, методики їх викладання, має значний досвід роботи з іноземними громадянами; практикує власні методики викладання ESP (English for Specific Purpose).

2018 р. мала науково-педагогічне стажування з англійської мови у Західно-Фінляндському Коледжі (м. Гуйтінен, Фінляндія), про що отримала відповідні сертифікати (23.04.2018 — 27.04.2018).

Розробила програму вступних випробувань з англійської, української та російської мов для ОС «Бакалавр» та ОС «Магістр», програми із іноземної мови для студентів 1 та 2 курсів спеціальності «Міжнародне право». Має рівень С2 володіння англійською мовою. Неодноразово виступала на Міжнародних конференціях і має низку публікацій.

З 2019 р. працює на посаді доцента (за сумісництвом), викладає українську правничу мову студентам усіх спеціальностей.

Удод Вікторія Олександрівна – викладач, майстер спорту, суддя з художньої гімнастики. 1963 р. закінчила Київський інститут фізичної культури та спорту. З 1963 по 2003 рік працювала старшим викладачем кафедри фізичного виховання Київського державного університету імені Т. Г.  Шевченка. За час роботи підготувала 12 майстрів спорту з художньої гімнастики, була старшим тренером збірної команди вузів України, у складі якої була 5-разова чемпіонка Радянського Союзу – чемпіонка світу з художньої гімнастики Любов Парадієва. Викладає фізичну культуру. Працює в Академії адвокатури з 2000 року.

 


 

Під керівництвом кафедри працює Літературно-мистецька студія (керівник професор Конончук Т. І.).

Кафедра включилася в загальноакадемічний, міжкафедральний науковий проєкт «Студії української правничої мови». В програмі роботи Студій круглі столи, наукові читання, тренінги, на які запрошуються провідні фахівці з правничої мови. Так, однією з найчастіших гостей на Студіях є відома і Україні професорка Артикуца Наталія, авторка багатьох книг і статей з правничої лінгвістики. Також кафедра організовує спільні наукові конференції з Центром міжкультурної комунікації. А з жовтня 2020 р. долучилася до заходів Інституту україністики, який розпочав свою роботу в Академії адвокатури України; директором Інституту було призначено Конончук Т.І.

Під керівництвом кафедри працює Літературно-мистецька студія (керівник – професорка Конончук Т.І.).

За ініціативою кафедри проводяться міжнародні та міжвузівські науково-практичні конференції – «Дімаровські читання» (2002, 2012), «Правознавча лінгвістика: історія, теорія, практика» (квітень, 2003), «Питання права й моралі в літературі» (лютий, 2004), «Юрист і мистецтво» (2007), «Художня парадигма права в культурі» (2010), «Закон і культура» (2012), «Українськими стежками Санкт-Петербурга» (2013), «Права людини в творчості Тараса Шевченка» (2014). Студентські читання, присвячені Дню української писемності та мови, (2017, 2018, 2019). Круглий стіл, присвячений обговоренню статті В.Г. Гончаренка «Рідною мовою треба пишатися, а не ганьбити її», надрукованої у Віснику Академії адвокатури України, № 2 (39), 2017. Панельна дискусія «Актуальні проблеми української правничої мови» (2018? 2019). Міжуніверситетський диспут «Озброєння цивільного населення: pro і contra» (2018), Круглий стіл «Реалізація права на освіту – шлях до успіху» (2019). Науковці з різних вищих навчальних закладів України, Білорусії, Польщі, Росії виявили активне зацікавлення правовою проблематикою в художній літературі, функціонуванням юридичної лексики в художніх текстах з точки зору мовознавства, літературознавства, компаративістики, діяльністю юристів на ниві культури чи спадщиною відомих живописців, композиторів, письменників, фотохудожників, які мали чи мають юридичну освіту. Основні дослідження колективу кафедри лежать в основі наукової теми «Права людини в українській культурі» та міжкафедральної наукової теми «Цивілізаційні процеси. Культура, право, міжнародні відносини».

Кафедра ініціює участь студентів Академії адвокатури України у міжвузівських наукових конференціях з питань юридичного мовознавства, культурології, релігієзнавства, літературознавства, як-от наукова конференція, присвячена 140-річчю від дня народження Миколи Міхновського (с. Турівка Київської обл., 2013), Сковородинівські читання (с. Сковородинівка Харківської обл., 2012, 2013), науковий круглий стіл «Правове регулювання релігійних відносин» у Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого (2011, 2012, 2013), в Академії адвокатури – «Закон і культура» (2012), «Українськими стежками Санкт-Петербурга» (2013), «Права людини в творчості Тараса Шевченка» (2014), «Права людини в українській літературі» (присвячена 110-річчю від дня народження літературного критика й публіциста Юрія Лавріненка, 2015). У Міжнародній науковій конференції «Національна політика радянського комуністичного режиму щодо українського народу та етнічних меншин в Україні (1919-1991 рр.)» у Національному  педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України (2018). У Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «ІХ Довженківські читання: «Олександр Довженко й українська культура: історія, традиції, сучасність» на базі Глухівського НПУ ім. О. Довженка та Сосницького літературно-меморіального музею О. П. Довженка» (2019).

У травні 2003 р. Конончук Т. І. вперше прочитала публічну лекцію «На вічну пам’ять», присвячену 70-літтю вшанування жертв Голодомору 30-х років ХХ ст. і відображенню цієї теми в українській культурі. Відтоді щороку, в листопаді, у дні вшанування жертв Голодомору, проводить відкриті лекції студентам усіх спеціальностей.

Кафедра активно працює в ділянці міжнародних наукових зв’язків

Так, проф. Конончук Т.І. тричі брала участь в Іллінойському університеті (США, Урбана-Шампейн) у роботі ХХІІ, ХХІІІ, ХХV міжнародних наукових конференцій: 2003 р. – доповіддю на тему «Українська культура про трагедію голодомору 30-х років в Україні»; 2004 р. – доповіддю на тему «Тодось Осьмачка у сучасних наукових дослідженнях українських учених, або повернення в Україну»; 2006 р. – доповіддю на тему «Юрій Лавріненко: осмислення творчої особистості в Україні»;

2006 р. взяла участь у  Міжнародній науковій конференції в Ягеллонському університеті (Краків, Польща) з доповіддю «Валерій Франчук і російська література про українське буття в 30-ті роки ХХ ст.»;

2007 р. взяла участь у VІІ Міжнародному науковому семінарі «Діячі науки і культури Росії з України» (Санкт-Петербург), що був організований Бібліотекою  Академії наук Російської федерації, Консульством України в Санкт-Петербурзі, Науковим товариством українців Санкт-Петербурга «Спадщина». В секції «Культурна спадщина української еміграції»,  прочитала доповідь «Вшанування Т.Г.Шевченка в діаспорі (минуле, сучасне)»;

2008 р. на VІІІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Україна в світовому культурному просторі» прочитала доповідь «Самобутність творчості Якова Гніздовського і світовий контекст» та на Міжнародній конференції у Вільнюському педагогічному університеті (Литва) виступила з доповіддю «Діалог культур як засіб комунікації»;

2009 р. взяла участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Російська мова в сучасному світі: традиції та інновації у викладанні російської мови як іноземної і в перекладі» доповіддю «Художня література – як форма діалогу культур» (Греція, Салоніки, 2009);

2009 р. – на ІX Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Україна і Росія: динаміка кроскультурних взаємодій» прочитала доповідь «Живопис Валерія Франчука і російська література про українське буття в ХХ ст.»;

2010 р. – на X Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Діалог культур. Україна і Росія: Ніжинський Санкт-Петербург» прочитала доповідь «Художня антропологія як осмислення об’єктивної реальності» (Голод 1932 – 1933 рр. в українській та російській літературі);

2011 р. – на ХІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Кріпосний Санкт-Петербург у XVIII ст. і перш. пол. ХІХ ст. в культурній спадщині Росії та України» (до 150-річчя відміни кріпосного права в Росії) прочитала доповідь «Екзистенційні виміри відображення кріпосницької та посткріпосницької дійсності в українській літературі»;

2012 р. – на ХІІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Вітчизняна війна 1812 року в військово-історичній і культурній спадщині України і Росії» прочитала доповідь «Український культурологічний чинник у контексті російсько-французької війни 1812 р.»;

2012, 2013, 2014 рр. – в Шевченківських наукових конференціях у м. Сату Маре (Румунія) з доповідями про відображення теми Тараса Шевченка в українській сучасній літературі як екзистенційного виміру осмислення художньої реальності;

2013 р. – на ХІІІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Українськими дорогами Санкт-Петербурга» прочитала доповідь «Ленінград і українські реалії 30-х рр. ХХ ст. як екзистенціали в російській науці і літературі»;

2014 р. – в VII Міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-літтю Тараса Шевченка «Тарас Шевченко в Україні і в Європі» з доповіддю «Кобзар» – як Євангеліє від Тараса Шевченка» (Мюнхен, Німеччина);

2014 р. – в Міжнародній науковій конференції, присвяченій 105 річниці від дня народження акад. Юрія Бойка-Блохина, що відбулася в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті, з доповіддю «Микола Хвильовий у літературознавчій рецепції акад. Юрія-Бойка-Блохина»;

2014 р. – в Міжнародній науково-практичній конференції «ХІХ Шешуківські читання: Текст в художній літературі, публіцистиці і журналістиці» в Московському педагогічному державному університеті, прочитала доповідь «Экзистенциалы как доминирующий инструментарий в типологических и индивидуальных модификациях текста в прозе В. Журавского, А. Иличевского и В. Тендрякова»;

2014 р. – в Міжнародному Шевченківському літературному конгресі, присвяченому 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка з доповіддю «Шевченківський текст у прозі Тодосія Осьмачки, Докії Гуменної та Ольги Мак», що відбувався в Інституті філології  КНУ імені Тараса Шевченка;

2014 р. – в Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, в Брестському державному університеті імені О.С.Пушкіна з доповіддю «Кобзар» як педагогічна система Тараса Шевченка» (Білорусь);

2014 р. – у ХІV Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Тарас Шевченко і його петербурзьке оточення» взяла участь (заочно) з доповіддю «Тарас Шевченко і Лев Жемчужников у реалізації проекту «Живописна Україна»;

2015 р. – у ХV Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Діячі науки і культури Росії і  України (XVIII – XX ст.) взяла участь (заочно) з доповіддю «Образне осмислення української реальності в повісті «Страсти по Матвею» Василя Журавського і в графіці Миколи Бондаренка»;

2016 р. – на Міжнародній науково-практичній конференції «Українська наука в європейському контексті. Німецько-українські зв’язки», організованій Німецько-українським об’єднанням ім. проф. Ю. Бойка-Блохина на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету, виступила з доповіддю «Особливості літературознавчої концепції проф. Юрія Бойка-Блохина».

2016 р. – у ХVІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Українці в державному апараті Росії» взяла участь (заочно) з доповіддю «Юриспруденція і мистецтво в житті й діяльності Петра Редькіна та Леоніда Позена»;

2017 р. – у ХVІІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Російські письменники і представники культури родом із України (ХVIII – поч. ХХ ст.)» взяла участь (заочно) із доповіддю «Творчість Никанора Коваля в контексті художньої історіографії ХХ століття»;

2017 р. – в Міжнародній науково-практичній конференції «Німецько-українські зв’язки: минуле, сучасне та перспективи взаємовідносин», організованій Німецько-українським об’єднанням ім. проф. Ю. Бойка-Блохина на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету, виступила з доповіддю «Проф. Юрій Бойко-Блохин як дослідник творчості Івана Франка: особливості літературознавчої методології».

2018 р. – на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції, присвячених Дню незалежності України «Культура як основа формування української державності: історія, досвід, перспективи» виступила з доповіддю «Українська культура як естетична категорія осмислення трагічних реалій 30-х років ХХ ст. в Україні»;

2018 р. – у ХVІІІ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Шевченківська мозаїка Північної Венеції (ХІХ ст. – пер. пол. ХХ ст.): до 180-річчя звільнення Т.Г. Шевченка з кріпацтва» взяла участь (заочно) з доповіддю «Слід кріпосницької епохи в повісті «Художник» Т. Шевченка»;

2019 р. – в Міжнародній науково-практичній конференції «Політична та громадська діяльність проф. Ю. Бойка-Блохина», організованій Німецько-українським об’єднанням ім. про Ю. Бойка-Блохина на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету, виступила з доповіддю «Політична складова в літературознавчій концепції проф. Юрія Бойка-Блохина».

2019 р. – у ХІХ Міжнародному науковому семінарі в Санкт-Петербурзі «Роль Києва в житті і творчості діячів науки і культури України і Росії (ХVIII – поч. ХХ ст.)» взяла участь (заочно) з доповіддю «Що є істина, або Творчі шукання живописця Миколи Ге».

2020 р. – у XХ ювілейному Міжнародному науковому семінарі «Відображення Санкт-Петербурга в літературі, образотворчій спадщині Росії і України як приклад імагології в реалізації взаємодії культур (XVIII – пер. пол. ХХ ст.)» взяла участь (заочно) з доповіддю: «Санкт-Петербург у спогадах, сподіваннях, образах (за текстами В. Тендрякова, В. Гольданського, Н. Коваля)».

Вшанування знакових постатей української та світової культури

На вшанування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка кафедрою було проведено ряд заходів, серед яких – конкурси читців (за творами Тараса Шевченка), перегляд фільмів про Т.Шевченка, написання творчих робіт, екскурсії по Шевченківських місцях, демонстрація студентських презентацій за різними видами мистецтва в спадщині Кобзаря, зустрічі з письменниками, лауреатами Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, такими, як Анатолій Дімаров, Юрій Мушкетик, Петро Перебийніс, Віталій Дончик, Юрій Ковалів, Михайло Наєнко, лауреатами інших премій, відомими діячами української культури, такими, як Петро Осадчук, Тетяна Лемешко, Лариса Денисенко, Василь Довжик та ін.; екскурсії студентам і гостям Академії упродовж 2013/2014 навчального року за експозицією факсимільних копій картин Тараса Шевченка з Національного музею Тараса Шевченка, які експонувалися в залі вченої ради Академії адвокатури України; наукові круглі столи, всеукраїнські літературні студентські читання «Поетична Шевченкіана» (14 листопада 2013 р., 4 березня 2014 р., 24 квітня 2014 р., 2 грудня 2014 р.), міжвузівська студентська наукова конференція «Права людини в творчості Тараса Шевченка» (10 грудня 2013 р.) та міжнародна наукова конференція «Права людини у творчості Тараса Шевченка» (27 лютого 2014 р.); дані конференції є складовою наукової теми кафедри «Художня парадигма права в культурі». Кафедра взяла участь в організації і проведенні Міжнародного наукового семінару «Тарас Шевченко та його петербурзьке оточення»; відбулося 2 секції наукового семінару (13-17 травня 2015 р. – в Санкт-Петербурзі, 29 травня 2015 р. – в Києві); участь викладачів кафедри у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, що проводилися в інших вищих навчальних закладах України і були присвячені ювілею Кобзаря.

На виконання указу президента України у вересні 2016 р. кафедрою було проведено комплекс заходів на вшанування 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського. Це – бесіди зі студентами про великого українця, викладацько-студентський круглий стіл «Михайло Грушевський – державотворець, історик, філософ, літературознавець, письменник» (21 вересня), відвідання меморіального музею М. Грушевського, написання творчих робіт за його письменницькою спадщиною, покладання квітів до пам’ятника М. Грушевському, перегляд та обговорення документального фільму «Історик та історія», створення віртуальної виставки «М. Грушевський – апостол української ідеї» та інші.

2016 р. було проведено науково-літературні читання, присвячені Т. Шевченку (9 березня), Франківські літературні читання, присвячені 100-річчю до дня пам’яті І.Франка (20 квітня), викладацько-студентські наукові читання «Права людини у творчості Івана Франка», присвячені 160-річчю від дня народження великого вченого, письменника і громадського діяча (28 вересня), треті студентські літературні читання «Троянди й виноград» (12 жовтня), викладацько-студентський круглий стіл «Мовні права особистості» (09 листопада), присвячений Дню української писемності та мови», студентські читання до Всесвітнього дня філософії «Проблема свободи людини: філософсько-правовий дискурс» (15 листопада); для аспірантів, магістрантів завідувачка кафедри Конончук Т.І. та доцент Козачук К.О. провели 29 листопада майстер-клас на тему «Наукове мовлення: сучасні вимоги».

2017 р. було проведено студентські науково-літературні читання, присвячені Т. Шевченку (9 березня), четверті студентські літературні читання «Троянди й виноград» (25 жовтня), викладацько-студентський круглий стіл «У світлі слова» (9 листопада), присвячений Дню української писемності та мови», викладацько-студентська конференція до Всесвітнього дня філософії (21 листопада), студентські читання «Правова проблематика в українській літературі» (5 грудня), зустріч студентів, членів літературно-мистецької студії з письменником, Заслуженим діячем мистецтв України, актором Василем Довжиком (28 листопада), літературно-мистецьке свято, присвячене Дню Збройних Сил України «Дзвенить у зорях небо чисте…» (6 грудня); з дисципліни «Історія української та зарубіжної культури» було ініційовано студентську виставу за комедією «Мина Мазайло» М. Куліша, її поставили студенти 1 курсу спеціальності «Право» (12 грудня). Організовувалися відвідування музеїв, виставок, кінотеатрів, театрів з подальшим їх обговоренням. Наприклад, під час відвідання виставки фото-поетичних колажів О. Гончаренка «АТО. Моменти істини», що відбувалася в мистецькій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка студенти читали поезії на військово-патріотичну тематику, ділилися враженнями від поезії з виставки (15 листопада).

2018 р. було проведено студентські науково-літературні читання, присвячені Т. Шевченку (9 березня), п’яті студентські літературні читання «Троянди й виноград» (19 жовтня), викладацько-студентський круглий стіл «У світлі слова» (9 листопада), присвячений Дню української писемності та мови», викладацько-студентська конференція до Всесвітнього дня філософії (16 листопада), студентські читання «Правова проблематика в українській літературі» (5 грудня), Організовувалися відвідування музеїв, виставок, кінотеатрів, театрів з подальшим їх обговоренням. Наприклад, були відвідані (вересень) всеукраїнська виставка живопису, графіки, скульптури, присвячена  Дню незалежності (проходила в Центральному Будинку художника), виставка зарубіжного мистецтва в Музеї Ханенка (лютий). Організовувалися літературні студентські читання до Дня збройних Сил України (грудень), до дня закоханих (лютий), до Дня матері (травень).

2019 р. було проведено студентські науково-літературні читання, присвячені Т. Шевченку (9 березня), шості студентські літературні читання «Троянди й виноград» (25 жовтня), викладацько-студентський круглий стіл «У світлі слова» (9 листопада), присвячений Дню української писемності та мови», викладацько-студентська конференція до Всесвітнього дня філософії (14 листопада), студентські читання «Правова проблематика в українській літературі» (5 грудня), зустріч студентів, членів літературно-мистецької студії з письменницею і адвокаткою Ларисою Денисенко (вересень), Організовувалися відвідування музеїв, виставок, кінотеатрів, театрів з подальшим їх обговоренням. Наприклад, було переглянуто та обговорено кінофільми «Заборонений» (про письменника Василя Стуса), «Ціна правди» (про журналіста Гарета Джонса), «Додому» (про кримсько-татарську сучасну проблематику), «Чорний ворон» (про визвольні змагання на Черкащині 1919-1922 рр.). Організовувалися літературні студентські читання до Дня збройних Сил України (грудень), до дня закоханих (лютий), до Дня матері (травень), Було відвідано ряд літературних вечорів, які організовувала Національна спілка письменників України. Так, студенти за ініціативи кафедри відвідали ювілейний вечір, присвячений І.Котляревському в Будинку літераторів НСПУ (жовтень), літературний вечір поетки Юлії  Бережко-Камінської (в Національному музеї літератури, листопад), ювілейний вечір поета, героя України Дмитра Павличка, присвячений його 90-річчю  (Національний музей літератури, листопад).

2020 р. було проведено традиційні Шевченківські студентські науково-літературні читання (4 березня), 21 лютого День рідної мови (круглий студентський стіл). 25 лютого, в день народження видатної української письменниці Лесі Українки відбувся Київський форум молодих літераторів, організований Київською організацією Національної спілки письменників України (ініційований її головою Марією Морозенко). Від Академії адвокатури України рекомендувала взяти участь трьом студентам – Когут Наталії, Віттенберг Надії та Сербіновій Анастасії, вони стали дипломантами цього форуму. А Наталії Когут як переможцю форуму було запропоновано подати вірші до колективного поетичного збірника учасників Форуму молодих літераторів.

 

Конференції, літературні читання круглі столи, інші заходи

26 лютого було проведено круглий стіл викладачів кафедри, студентів з науковою бібліотекою Академії (директорка Тетяна Головіна), на якому обговорювалася творчість популярного сучасного письменника Андрія Кокотюхи, автора творів детективному жанру.

Проводилися викладацько-студентські круглі столи, літературні читання, до яких викладачі готували студентів, а саме: 2 спільні засідання (онлайн) Літературно-мистецької студії та Книжкового клубу (з директором Наукової бібліотеки Академії Головіною Т.І.), обговорено телесеріал за романом А. Дімарова «І будуть люди» за участю креативного продюсера кінофільму Олесею Лук’яненко (20.10. 2020); на традиційних осінніх літературних читаннях «Троянди й виноград» читали та обговорювали улюблені літературні твори, читали свої поезії, есе (09.11.2020).

Т.І. Конончук ініціювала до участі та підготовку тез в ХVI Міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій 120-річчю Національного університету «Запорізька політехніка» і Дню української писемності та мови, 4-6 листопада 2020 р. (онлайн) таких студентів: Дзень Федір, студент 1 курсу спеціальності «Право» Академії адвокатури України (науковий керівник проф. Конончук Т.І.) Тема: Взаємодія оратора з аудиторією: аналіз риторичного процесу; Коваленко Ольга, студентка 1 курсу спеціальності «Право» Академії адвокатури України (науковий керівник проф. Конончук Т.І.). Тема: Мова як вагомий фундамент юридичної риторики; Ткаленко Анна, студентка 1 курсу спеціальності «Право» Академії адвокатури України (науковий керівник проф. Конончук Т.І.). Тема: Змістовність як важливий чинник ораторського мистецтва.Чорна Олександра, студентка 1 курсу спеціальності «Право» Академії адвокатури України (науковий керівник проф. Конончук Т.І.). Тема: Важливість риторики в щоденному житті.

Професорсько-викладацький склад кафедри брав участь у науково-практичних і наукових конференціях, вебінарах, круглих столах.

Наприклад, Т.І. Конончук взяла участь у таких конференціях:

  1. Всеукраїнська науково-методична конференція на тему: «Фрізманівські читання: науково-методична спадщина, продовження традицій» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди  24 вересня 2020 р., онлайн-конференція. Тема доповіді: Особливості художнього світу в романах Ю. Яновського та В. Захарченка.  
  2. XХ ювілейний міжнародний науковий семінар юбилейном «Отражение Санкт-Петербурга в литературе, изобразительном наследии России и Украины как пример имагологии в реализации взаимодействия культур (XVIIIпер. пол. ХХ вв.)». 19 сентября 2020 г., Санкт-Петербург, Бібліотека Академії наук РФ, онлайн конференція. Тема доповіді: Санкт-Петербург у спогадах, сподіваннях, образах (за текстами В. Тендрякова, В. Гольданського, Н. Коваля).
  3. ХVI  Міжвузівська науково-практична конференція «Наукові школи, професійні дискусії, видатні персоналії «Запорізької політехніки»: від механіко-технічного училища до сучасного національного університету, 4-6 листопада 2020 р., м. Запоріжжя, онлайн-конференція. Тема доповіді: Наукове співробітництво філологів та студентів Академії адвокатури України і Національного університету «Запорізька політехніка».
  4. Всеукраїнська наукова конференція «Творча спадщина корифеїв українського театру» (до 180-річчя від дня народження М. Кропивницького та 175-річчя від дня народження І. Карпенка-Карого), 26–27 листопада 2020 р., Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Онлайн-конференція. Тема доповіді: Драматургія як етико-естетична програма (за творами І.Карпенка-Карого, М.Куліша, О.Чугуя).

Упродовж 2020 року відбувалися засідання Літературно-мистецької студії, на них студенти читали та обговорювали свої поетичні, прозові тексти; опрацьовувалися питання поетичної майстерності, обговорювалися твори українських та зарубіжних письменників. Найактивнішими членами студії були Андреєва Олександра, Бережецький Владислав, Кубік Назарій, Черевко Владислав, Шкабара Назарій, Хмель Юлія, Когут Наталія, Сербінова Анастасія.

.