Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Новини

28|04|2012

Міжнародний (Третій Всеукраїнський) конгрес з медичного і фармацевтичного права, біоетики та соціальної політики



Пост-реліз

19-21 квітня 2012 р. у Києві відбулася непересічна подія - Міжнародний (Третій Всеукраїнський) конгрес з медичного і фармацевтичного права, біоетики та соціальної політики.

У форумі взяли участь більш ніж 200 представників медичної і юридичної громадськості з України та зарубіжних країн. У перший та другий день Конгресу учасників гостинно вітав Будинок Учителя, у приміщенні якого свого часу творилася українська історія. У третій день робота проходила в приміщенні Академії адвокатури України – вищого юридичного навчального закладу, який по праву вважається лідером вітчизняної медико-правової освіти.

Міжнародне представництво

Організатори конгресу вже втретє проводять всеукраїнський конгрес, присвячений медико-правовій проблематиці, проте цього разу він став унікальним для України форумом з огляду на високий рівень підтримки з боку фахових міжнародних організацій та широке представництво зарубіжних експертів.

Зокрема, Конгрес підтримано такими впливовими організаціями, як Всесвітня Асоціація з медичного права, Європейська Асоціація з права в охороні здоров’я, Кафедра ЮНЕСКО з біоетики, Всесвітня психіатрична асоціація. Фахову підтримку Конгресу надали і медико-правові асоціації зарубіжних країн, зокрема Національна асоціація медичного права Російської Федерації та Асоціація з права в охороні здоров’я Бразилії.

У цьому представницькому науково-практичному форумі взяли участь фахівці з Бельгії, Бразилії, Великобританії, Грузії, Ізраїлю, Ірландії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Російської Федерації, США, Туреччини, Угорщини, Франції та інших країн світу.  Учасники мали можливість почути виступи корифеїв медичного права – проф. Амнона Кармі, проф. Генрієт Роскам Еббінг, проф. Анн-Марі Дуге, академіка Ю.Д. Сергеєва та інших.

Організатори та українські партнери.

Захід організовано Академією адвокатури України, Комітетом з питань біоетики при Президії Національної Академії наук України, Українською медико-правовою асоціацією, Спілкою адвокатів України, Всеукраїнським лікарським товариством та Інформаційним центром з біоетики.

Конгрес проводився за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Національного фармацевтичного університету, Інституту медицини праці НАМН України, Інституту геронтології НАМН України, Київської міської кваліфікаційно-дисципланарної комісії адвокатури, Київської обласної кваліфікаційно-дисципланарної комісії адвокатури, Донецької обласної кваліфікаційно-дисципланарної комісії адвокатури, Українського медичного клубу, Асоціації психіатрів України, Спілки захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації» та БО «Громадські ініціативи в охороні здоров’я». Юридичним парнером заходу виступила компанія «Yurkraft Medical». Спонсорську підтримку надали компанії Bayer та Synexus. Залучення широкого спектру партнерських організацій дозволило визначити найбільш актуальні тематичні напрями, за якими проводилася робота Конгресу.

Завдання форуму

Завданням форуму було широке обговорення низки актуальних медико-правових і біоетичних питань, що мають міжнародне значення, обмін досвідом і вироблення практичних рекомендацій. І цим завданням організатори і учасники Конгресу впоралися успішно.

Змістовне наповнення: загальний контекст

Робочу і, разом з тим, піднесену атмосферу створили вступні промови президента Спілки юристів України Валерія Євдокимова, президента Спілки адвокатів України Лідії Ізовітової та президента Українського медичного клубу Івана Сороки. Як відзначив у вітальному слові, проголошеному від імені Всесвітньої асоціації з медичного права, член Виконавчого комітету цієї міжнародної організації адвокат Орен Асман, щоразу київський форум висвітлює медико-правові питання ширше і глибше.

На думку директора Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України Радмили Гревцової, яка виступила з вступною доповіддю «Актуальні проблеми сучасної медицини і фармації у дзеркалі українських реалій», право в охороні здоров’я і біоетика мають дати етичні та юридичні відповіді на виклики сучасності у сфері біомедичної діяльності та організації охорони здоров’я. Вельми показовим у цьому плані є український досвід, адже вітчизняній медицині, фармації, біоетиці і праву, окрім проблем сьогодення, доводиться вирішувати і проблеми, успадковані з минулого. Але чим складніші умови, тим почесніші здобутки. 

Напрацюваннями у галузі медичного права, що існують у Російській Федерації, поділився академік Юрій Сергеєв, президент Національної асоціації медичного права Російської Федерації.

Майбутньому права в охороні здоров’я у світі та Європі присвятили свої доповіді професор Амнон Кармі, почесний президент Всесвітньої асоціації з медичного права (Ізраїль), та професор Генрієтт Роскам Еббінг, віце-президент Європейської асоціації права в охороні здоров’я (Нідерланди).

На переконання проф. Амнона Кармі, правові питання надання медичної допомоги, охорони суспільного здоров’я мають розглядатися у більш широкому контексті – життя і навіть буття людини в оточуючому її середовищі.

Як відзначила проф. Генрієтт Роскам Еббінг, системи охорони здоров’я різних країн Європи мають подібні проблеми, є спільними загрози для громадського здоров’я, зростає міграція населення всередині Європи. Невипадково у Європі спостерігається тенденція до зближення законодавств, розробки спільних політик та процедур стосовно охорони здоров’я. Спільним трендом є акцент на якомога більшій законодавчій захищеності прав людини в охороні здоров’я. Це є особливо важливим у час небаченого досі розвитку науки і техніки, який зачіпає фізичну і психічну цілісність людини. Водночас у різних країнах існують неоднакові погляди на вирішення таких етичних проблем, як евтаназія, застосування допоміжних репродуктивних технологій, аборти, попередні розпорядження тощо. Чимало з цих проблем були обговорені під час роботи Конгресу.  

Змістовне наповнення: тематичні напрями.

Пленарне засідання «Перетворення в системах охорони здоров’я країн сучасного світу: етичні, правові та організаційні питання»

Одним з основних завдань охороноздоровчого права та біоетики є вироблення етичного та правового підґрунтя для перетворень у системі охорони здоров’я. За словами Андрія Гука, експерта Комітету з економічних реформ при Президентові України, велике значення для еволюції вітчизняної системи охорони здоров’я має ефективне використання наявних ресурсів і належне нормативне забезпечення цього процесу. Значну роль повинне відіграти вивчення зарубіжного досвіду. Невипадково жвавий інтерес у присутніх викликала доповідь професора університету Північної Кароліни Діна Харріса (США), який акцентував увагу на тих зусиллях, що докладаються для впровадження реформ в охороні здоров’я, запропонованих президентом Сполучених Штатів Америки, і правових проблемах, які виникають на цьому шляху. Цікаві питання були підняті і в доповіді професора Краківського університету економіки Павла Бялиницького-Бірули (Польща), присвяченій управлінню охороною здоров’я у Європейському Союзі та його впливу на надання медичної допомоги у країнах – членах ЄС.

Етичні та правові проблеми здійснення фармацевтичної діяльності у фокусі уваги пленарного та секційних засідань Конгресу

Велике значення для підвищення якості медичної допомоги має належне забезпечення населення лікарськими засобами.

Ганна Гусєва, керівник департаменту нормативно-правового забезпечення та міжнародних зв’язків Державного експертного центру МОЗ України, виступила з вельми цікавою доповіддю, у якій зробила огляд законодавчих змін, що відбулися у 2011 році, та їх впливу на фармацевтичний ринок України.

Чимало дискусійних питань було обговорено на секції, присвяченій етичним та правовим аспектам клінічних випробувань лікарських засобів. Доповідь керівника комітету з медичного права Асоціації правників України Олени Беденко-Зваридчук була присвячена актуальній темі захисту персональних даних учасників клінічних досліджень.

Етико-правові аспекти використання нових біомедичних технологій

«Суспільство недалекого майбутнього – це біоінформаційне суспільство, і право повинно належним чином регулювати його функціонування  та розвиток», - відзначила у вступній доповіді президент Української медико-правової асоціації Радмила Гревцова. Невипадково у фокусі Конгресу опинилися і етико-правові аспекти використання новітніх технологій у медицині і фармацевтиці, яким була присвячена окрема секція.

Дуже цікавим був виступ юриста Сані Йовановської (Македонія) на тему «Хімеризм: міф, що стає реальністю». Значний інтерес викликала доповідь та тему «Етичні та правові аспекти сучасної трансплантології», зроблена професором Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Петром Музиченком. За його словами, сьогодні в Україні проходять лише одиничні операції з пересадки органів, у той час як в зарубіжних країнах кількість таких операцій є на порядок вищою. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», прийнятий у 1999 році, потребує істотних змін.

У рамках Конгресу було проведено міжнародний симпозіум «Правові та етичні проблеми застосування допоміжних репродуктивних технологій». Професор Анн-Марі Дуге (Франція),  президент Асоціації дослідників і викладачів з медичного права, розповіла про обмеження щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, які існують у Франції, та проблему нерівності доступу до них з огляду на істотні відмінності у законодавчому регулюванні цих технологій у різних європейських країнах. Адвокати Маріанна Чавес (Бразилія) та Костянтин Світнєв (Російська Федерація) розповіли про зміни, які відбулися у правовому регулюванні ДРТ в їхніх країнах.  Присутні змогли почути і голос священнослужителів, які є визнаними науковцями, – архімандрита Адама (Ахаладзе), професора, ректора університету Грузинського Патріархату імені Св. Цариці Тамари  (Грузія) та декана філософсько-богословського факультету Українського католицького університету о. Ігора Бойка. 

Право і психіатрія в центрі уваги медико-правової спільноти

Медико-правова спільнота приділила чимало уваги етичним і правовим проблемам української психіатрії. Свідченням цього став проведений у рамках конгресу міжнародний симпозіум «Психіатрія, психологія, право та етика», підтриманий Всесвітньою психіатричною асоціацією та Асоціацією психіатрів України. За словами Семена Глузмана, президента Асоціації психіатрів України, який зробив вельми цікаву доповідь на пленарному засіданні, якщо за радянських часів психіатрію використовували у політичних цілях, то сьогодні  існують випадки зловживань з метою отримання майнової вигоди. Для викорінення цього явища необхідним є більш ефективне використання правових механізмів. На організаційно-правових аспектах надання психіатричної допомоги зупинилися доцент із Оксфорду Сіна Фейзел (Великобританія), співголови секції з психіатрії, права та етики Всесвітньої психіатричної асоціації Таль Бергман Леві та Орен Асман (Ізраїль) та адвокат Вашингтон Фонсека (Бразилія), які виступили на симпозіумі з ключовими доповідями.

Актуальні правові та етичні питання здійснення медичної діяльності та її юридичного супроводження

Українські та зарубіжні учасники приділили чимало уваги актуальним правовим питанням, які виникають у зв’язку із здійсненням медичної діяльності.  Одним з таких питань є визначення медичної дієздатності, що було блискуче розкрите у доповіді Виконавчого директора Європейської асоціації з права в охороні здоров’я Тома Гоффіна (Бельгія). Вельми цікавою була і доповідь віце-президента Всесвітньої асоціації медичного права професора Берни Арди (Туреччина), яка розповіла присутнім про медичний експеримент з точки зору турецького законодавства. 

Особливий інтерес у медичних працівників і юристів, що ведуть у судах «медичні» справи та здійснюють правове супроводження діяльності лікувально-профілактичних закладів, викликали питання юридичної відповідальності за шкоду, завдану здоров’ю пацієнта у зв’язку з наданням медичної допомоги. Своїми думками ділилися менеджери охорони здоров’я, лікарі, адвокати, науковці.

Доктор Йоханна Дангата (Великобританія) поставив цікаве питання: чи є автономія пацієнта гальмом на шляху до відповідальності за шкоду внаслідок надання медичних послуг? Не менш цікаве питання було поставлене і в доповіді адвоката Джонатана Девіса (Ізраїль): «Чому має бути віддана перевага: клінічним протоколам чи висновку експерта?»

Доцент Ужгородського Національного університету Сибілла Булеца зупинилася на питаннях відповідальності закладу охорони здоров’я у медичній практиці.

Питання застосування етичних кодексів лікаря та фармацевтичного працівника знайшли своє відображення у доповідях професора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Валентина Кулініченка та доцента Харківської медичної академії післядипломної освіти Олени Рогової.  Нещодавно прийнятий Етичний кодекс пацієнтського руху, розроблений за ініціативою Спілки захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації», який презентувала голова Правління Української медико-правової асоціації Зоряна Черненко.

Право, етика і соціальна політика

Серед доповідей, які пролунали на Конгресі, були і доповіді, просвічені соціально-медичному і правовому захисту населення літнього віку.

Надзвичайно цікавим та зворушливим був виступ головного геріатра України, професора Віри Чайковської, яка зупинилася на існуючому стані та перспективах розвитку медико-соціального обслуговування населення похилого віку в Україні. Доцент Краківського університету економіки Марек Беніо (Польща) розповів про соціальні та економічні наслідки тимчасового призупинення пенсійного страхування за віком. Керівник соціально-гігієнічного відділу Інституту геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України Олександр Поляков наголосив на проблемах пенсіонерів, що продовжують працювати, а також запропонував низку шляхів їх вирішення.

Викладання медико-правових дисциплін

У фокусі уваги опинилися і питання викладання та підвищення кваліфікації медпрацівників і юристів з медичного і фармацевтичного права та біоетики.

Велику зацікавленість у присутніх викликали доповіді професора Наталії Сєдової, завідувачки кафедрою Волгоградського державного медичного університету, та Олексія Тиртишного, декана юридичного факультету Російського нового університету (Російська Федерація), присвячені викладанню медичного права і біоетики.

Генеральний директор Інформаційного центру з біоетики Петро Вітте наголосив на необхідності продовження роботи щодо впровадження біоетики і охороноздоровчого права (циклу медико-правових дисциплін) у навчальні плани медичних і юридичних вишів і факультетів, підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників, організаторів охорони здоров’я та фахівців у галузі права з біотичних питань та питань охороноздоровчого права.

Учасники конгресу вирішили прийняти до відома та виконання концепцію біоетичної освіти ЮНЕСКО та підтримати впровадження плану ЮНЕСКО з біоетичної освіти у вищі медичні і юридичні навчальні заклади.

Відкрите засідання Вченої Ради Академії адвокатури України

Знаменною подією, на якій були присутні учасники Конгресу, стало відкрите засідання Вченої Ради Академії адвокатури України. На засіданні відбулося вручення диплому Почесного доктора Академії адвокатури України (Doctor Honoris Causa) професору Амнону Кармі, керівнику Кафедри ЮНЕСКО з біоетики, почесному Президенту Всесвітньої асоціації з медичного права, директору Міжнародного Центру Здоров’я, Права та етики університету Хайфи, декану юридичного факультету університету Цфату, одному з фундаторів медичного права у світі.

Звання «Почесний доктор Академії адвокатури України (Doctor Honoris Causa)» запроваджено в Академії адвокатури України як символ поваги і визнання з боку академічної спільноти. Воно присуджується видатним представникам світової юридичної науки, освіти і культури, найбільш авторитетним державним і громадським діячам за унікальний внесок у розвиток юриспруденції, міжнародного співробітництва у науковій та освітній галузі, утвердження поваги до прав людини.

31 січня 2012 р. Вчена Рада прийняла рішення про присвоєння  звання  «Почесний доктор Академії адвокатури України (Doctor Honoris Causa)» професору Амнону Кармі за значний внесок у розвиток медичного права, біоетики та міжнародного наукового і освітнього співробітництва.

Під час офіційної  Церемонії вручення професору Амнону Кармі диплому Почесного доктора, яка відбулася 21 квітня 2012 року у Камінній залі Академії адвокатури України, її Ректор, голова Вченої Ради Академії Тетяна Варфоломеєва підкреслила особливу роль професора А.Кармі у розвитку біоетики в нерозривному зв’язку з правами людини, його багаторічну суддівську та плідну наукову і громадську діяльність. Присутні на відкритому засіданні Вченої Ради почули яскраву інавгураційну промову  Почесного доктора Академії адвокатури України професора Амнона Кармі.

Замість підсумку

На пленарних і секційних засіданнях Конгресу та симпозіумах виступило понад 100 доповідачів, пропозиції яких були покладені в основу резолюції Конгресу.

Безперечно, формат пост-релізу не дозволив нам зупинитися на усіх доповідях, кожна з яких була цікавою і значущою. Проте і Збірник тез доповідей Конгресу, і пост-конгресні видання мають розширити уявлення про обговорювані на Конгресі питання, а також думки і пропозиції усіх, хто побажав взяти слово на форумі.

На заході були окреслені напрями міжнародного співробітництва та розпочата робота щодо низки спільних із зарубіжними колегами проектів, які, без сумніву, сприятимуть підвищенню рівня правової захищеності пацієнтів і медичних працівників та задоволеності громадян від взаємодії із системою охорони здоров’я.

Йдучи шляхом від теоретичних узагальнень до практичних інновацій, Конгрес знаменував собою новий етап розвитку українського права в охороні здоров’я та біоетики у тісному зв’язку між собою та в міжнародному контексті.

 

Прес-служба Конгресу



Архів новин »