Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.
...Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.
Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».
Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.
...Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.
...
11 листопада 2011 р. в Академії адвокатури України відбувся Круглий стіл «Проблеми захисту права людини на життя та репродуктивне відтворення», організаторами якого виступили Українська Православна Церква, Інститут медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, Українське Відділення Кафедри ЮНЕСКО з біоетики та Український медичний клуб.
Сьогодні з’явилося багато нових можливостей для захисту права на життя і, водночас, чимало нових викликів. Деякі з них пов’язані з правом на прокреацію, або репродуктивне відтворення людини - важливою складовою права на життя. Дедалі актуальнішими стають питання моральної допустимості і правового регулювання штучного запліднення, сурогатного материнства, абортів. Ці та інші проблеми були обговорені на Круглому столі, у роботі якого взяли участь понад 40 медиків, юристів, філософів, богословів, політиків.
Як відомо, в Україні право на життя захищається з моменту народження, тобто визначення дитини живонародженою та життєздатною відповідно до критеріїв ВООЗ, та до моменту смерті людини, який констатується на підставі смерті мозку. В деяких інших країнах світу (наприклад, в Угорщині), життя захищається з моменту зачаття. Природно, що питання правового статусу ембріона та питання абортів викликали жваву дискусію.
Архімандрит Філарет (Кучеров) розповів учасникам Круглого столу про позицію Церкви у цьому питанні та навів богословське обґрунтування. Народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Лілія Григорович наголосила на моральних аспектах застосування наукових досягнень, пов’язаних з людською прокреацією. Генеральний директор Інформаційного центру з біоетики Петро Вітте поставив гострі питання, що виникають у зв’язку з проведенням абортів. Інші присутні на Круглому столі медики звернули увагу на медичні аспекти цієї проблеми. Директор Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України Радмила Гревцова зупинилася на проблемах правового регулювання проведення аборту та застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні і шляхах удосконалення відповідного законодавства. Ціла низка пропозицій щодо цього надійшла від адвокатів, які взяли участь у заході. Гість Круглого столу із Франції, президент Асоціації з досліджень та вивчення медичного права, професор Анн-Марі Дуге розповіла про законодавство Франції з відповідних питань. У цій країні, наприклад, передбачається обов’язковий восьмиденний «період тиші», протягом якого жінка, що виявила бажання перервати вагітність, має можливість належним чином обміркувати своє рішення і змінити його. Деякі застосовувані в Україні допоміжні репродуктивні технології, зокрема сурогатне материнство, у Франції та більшості інших країн Європи заборонені.
За результатами виступів і подальшої дискусії учасники Круглого столу прийняли резолюцію, спрямовану на удосконалення законодавчого захисту прав людини на життя та репродуктивне відтворення.
Дводенний Семінар-практикум «Застосування законодавства України про охорону здоров’я. Методики захисту прав і законних інтересів пацієнтів, медичних працівників і закладів охорони здоров’я»
Цього ж дня — 11 листопада — розпочався дводенний Семінар-практикум «Застосування законодавства України про охорону здоров’я. Методики захисту прав і законних інтересів пацієнтів, медичних працівників і закладів охорони здоров’я». Цей захід став чи не найголовнішою подією року щодо підвищення кваліфікації адвокатів з медичного права.
Підвищення адвокатами своєї кваліфікації – це вимога часу. Медичне і фармацевтичне право – один з важливих напрямів, за яким адвокати, а також юристи юридичних фірм і, безперечно, юрисконсульти закладів охорони здоров’я, потребують підвищення своєї кваліфікації.
Академія адвокатури України вже давно і успішно проводить заходи щодо цього. Так, наприклад, ще у 2007 році нею спільно з Українською медико-правовою асоціацією та Спілкою адвокатів України було організовано семінар-практикум для юристів «Актуальні питання юридичного супроводження діяльності закладів охорони здоров’я та ведення медичних справ». З цього часу була проведена велика робота. Її логічним продовженням стало створення Школи медичного і фармацевтичного права та розробка відповідної програми підвищення кваліфікації адвокатів та інших правників.
Першим заходом щодо реалізації цієї програми, який дав змогу адвокатам отримати уявлення про неї та ознайомитися з медико-правовою проблематикою, став дводенний Семінар-практикум «Застосування законодавства України про охорону здоров’я. Методики захисту прав і законних інтересів пацієнтів, медичних працівників і закладів охорони здоров’я», який було проведено 11-12 листопада 2011 року. Його організаторами виступили Інститут медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, Українське відділення Кафедри ЮНЕСКО з біоетики та Інститут підвищення кваліфікації Академії адвокатури України за сприяння Спілки адвокатів України та Української медико-правової асоціації. Програма цього семінару була акредитована Вищою Кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України. Важливо, що семінар було проведено безкоштовно.
Захід відкрила ректор Академії адвокатури України, президент Спілки адвокатів України Тетяна Варфоломеєва, яка розповіла про потребу в кваліфікованій правовій допомозі, що все частіше виникає у пацієнтів, лікарів та медичних закладів. Для сприяння підготовці адвокатів, здатних надавати таку допомогу, Академією адвокатури України створюється дистанційний відеокурс з медичного права (автор – адвокат Р.Ю.Гревцова). Сприяння у цьому надає Американська Асоціація адвокатів, юридичний радник якої Уільям Маꥳлтон також був присутнім на семінарі. Програма відео курсу акредитована ВККА України. У заході взяв участь і президент Українського медичного клубу Іван Сорока.
Розпочав семінар виступ Радмили Гревцової, директора Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, президента Української медико-правової асоціації, керуючого партнера київського офісу ЮК «YurkraftMedical», адвоката, що практикує у сфері медичного права та суміжних сферах з 1999 року. Радмила Гревцова розповіла адвокатам про традиційні та нові види правової допомоги з питань медичного права, що викликало жвавий інтерес у адвокатів. Вона звернула увагу і на зміни до законодавства (зокрема ті, що стосуються боротьби з корупцією, захисту персональних даних, ліцензування й акредитації закладів охорони здоров’я), які також вимагатимуть надання правової допомоги закладам охорони здоров’я та іншим суб’єктам медичного права.
Доповідач коротко зупинилася на теоретичних підвалинах медичного права і докладно – на правах і обов’язках пацієнтів і медичних працівниківта проблемах практичної реалізації цих прав.
Тему продовжила Олена Бабич, адвокат, медичний юрист, керуючий партнер ЮК «Бабич і партнери». Вона висвітлила питання лікарської таємниці, зупинившись на об’єкті і суб’єктах збереження лікарської таємниці, а також на порядку її розголошення.
Значний інтерес у присутніх викликав виступ гості з Франції, лікаря і юриста, президента Асоціації з досліджень та вивчення медичного права, професора Університету м. Тулуза Анн-Марі Дуге. Професор представила увазі присутніх тему, пов’язану з правовими та етичними аспектами комерціалізації використання людського тіла, його тканин і клітин. Учасники мали змогу слухати її виступ та вести дискусію, користаючи синхронним перекладом.
Другий день роботи розпочався із виступу Павла Луцюка, відомого адвоката, віце-президента Спілки адвокатів України. Він виклав свої думки щодо тактики і методики ведення медичних справ, адже за свою 30-річну адвокатську практику він провів немало таких справ. Після його виступу розпочалася жвава дискусія. Своїми професійними секретами, які виникли завдяки проведеним у судах медичним справам та допомозі у досудовому врегулюванні спорів, поділилася і Радмила Гревцова.
Зацікавила присутніх і доповідь Олега Веремієнка, адвоката і правозахисника, який зупинився на практичних питаннях надання правової допомоги вразливим групам пацієнтів, зокрема ув’язненим. Він розповів про можливості, які надають для цього механізми Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Завершували семінар доповіді адвокатів Олени Бабич та Радмили Гревцової.
Олена Бабич, яка протягом тривалого часу працювала юрисконсультом однієї з клінік допоміжних репродуктивних технологій, розповіла про правове регулювання застосування таких технологій. Присутніх дуже зацікавила тема сурогатного материнства.
На правому регулюванні надання деяких видів медичної допомоги зупинилася і Радмила Гревцова. Вона також висвітлила питання визначення правомірності медичного втручання,отримання і оформлення інформованої згоди на медичне втручання, укладання договорів про надання медичних послуг. Доповідь супроводжувалася багатьма цікавими прикладами з практики.
Доповідачі не оминули своєю увагою і медико-правову документацію закладів охорони здоров’я, розробка яких являє собою широке поле діяльності для адвокатів.
Не зважаючи на післяобідній суботній час, присутнім не хотілось розходитися
У заході взяли участь понад 140 адвокатів, юристів юридичних фірм і юрисконсультів закладів охорони здоров’я з усієї країни.
Учасники виявили неабияку зацікавленість у продовженні поглиблення своїх знань та удосконалення практичних навичок з медичного і фармацевтичного права. Ми будемо повідомляти про подальші заходи в рамках підвищення кваліфікації адвокатів у цій царині. Слідкуйте за сайтом Академії адвокатури України!
На фото: Анн-Марі Дуге, Лілія Григорович, Радмила Гревцова
На фото: Учасники Круглого столу: фото на згадку
На фото: Після завершення заходу: обмін контактами
На фото: Семінар відкриває ректор Академії Тетяна Варфоломеєва
На фото: Робочий момент практикуму
На фото: У заході взяли участь понад 140 адвокатів, юристів юридичних фірм і юрисконсультів закладів охорони здоров’я з усієї країни
На фото: виступ гості з Франції, лікаря і юриста, президента Асоціації з досліджень та вивчення медичного права, професора Університету м. Тулуза Анн-Марі Дуге
© Академія адвокатури України, 1995 – 2022. Всі права застережені.
AB Design
Створення стартапів
