Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Що потрібно для майбутньої кар’єри. Практичне навчання в Академії адвокатури України

Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.

...

читати далі...




Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Новини

09|03|2022

До пророчих джерел



Сьогодні, 9 березня 2022 року, в Академії адвокатури України за ініціативи Інституту україністики та кафедри української філології та суспільних наук було проведено студентсько-викладацькі Шевченківські читання. Здавна 9 березня – національне свято українців, бо цього дня вшановуємо українського пророка Тараса Шевченка. Його слова актуальні в усі часи. В них і настанови, і підбадьорення, і надія, і критика, яка допомагає нам осмислювати себе.

Під час читань було обговорено багато аспектів поетової творчості. Наприклад, що Шевченкове слово має потужне гуманістичне наповнення, оскільки базується на морально-етичних принципах Святого Письма. На цьому наголосив Федір Дзень, студент 2-го курсу. А як відомо, поет змалку мав змогу долучатися до церковних книг, пізнаючи з них гуманістичні істини про любов між людьми, правду і справедливість. Було привернуто увагу до рядків, які звучать по-особливому актуально в нинішні дні, коли українці безстрашно борються проти широкомасштабного воєнного вторгнення російських «братів» в Україну. Наприклад, епіграф до поеми «Кавказ» зі Святого письма (Єремії, гл.9: 1): «Кто даст главе моей воду, / И очесем моим источник слез, / И плачуся и день и нощь / о побиенных». Як відомо, в поемі мова йде про вторгнення російського війська на Кавказ з метою підкорення чеченського народу. Серед мобілізованих на ту війну був Шевченків товариш, художник Яків де-Бальмен, який там і загинув. У цій глибоко філософській поемі дуже багато сказано такого, що співзвучне з нинішньою агресією путінської Росії в Україні. Поет наголошує на загарбницькій політиці царської Росії та загарбницькій війні на Кавказі. Його слова наповнені оцінками та означеннями, які вражають: «І тебе загнали. Мій друже єдиний, / Мій Якове добрий! Не за Україну, / А за її ката довелось пролить / Кров добру, не чорну. Довелось запить / З московської чаші московську отруту!». А ось як вражаюче актуально звучать слова поета з поеми «Сон»: «… Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком – / За край світа зазирає, / Чи нема країни, / Щоб загарбать і з собою / Взять у домовину». Наче про нинішніх російських окупантів, які, прагнучи загарбати чужий край, тисячами гинуть. Їх навіть свої забрати не хочуть, щоб по-людськи покласти в домовину. Так що про домовину для сучасних загиблих російських загарбників не йдеться.

Тарас стверджує: «Борітеся – поборете!» А чому така впевненість? Бо з нами правда. І тому життєствердно звучить формула з послання «І  мертвим, і живим, і ненарожденним…»: «І оживе добра слава, / Слава України». І віримо, що оживе!



Архів новин »