Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Що потрібно для майбутньої кар’єри. Практичне навчання в Академії адвокатури України

Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.

...

читати далі...




Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Новини

07|02|2009

НА БАТЬКІВЩИНІ АВТОРА РОМАНСУ „ОЧИ ЧЕРНЫЕ, ОЧИ ЖГУЧИЕ...”



7 лютого 2009 р. в місті Гребінка Полтавського області відбулося вшанування славетного українця, автора віршів, байок, повістей, романів, але в широкому колі найбільше відомого як автора романсу „Очи черные, очи жгучие...” та пісні „Ні, мамо, не можна нелюба любить...” – Євгена Гребінки з нагоди 197-річчя від дня його народження. На урочистості було запрошено гостей з Києва – народного артиста України, професора Національного аграрного університету, поета-пісняра Вадима Крищенка та дослідників творчості письменника – професора Академії адвокатури України, завідуючу кафедрою української філології та культурології Конончук Т.І. і доцента кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Конончука М.М. Учасники вшанування пам’яті письменника відвідали хутір Убіжище і село Мар’янівку, де народився письменник і минуло його дитинство, куди приїжджав 1843 р. з Тарасом Шевченком і вони разом на Полтавщині побували у відомих полтавчан і де звучало натхненне поетичне слово Шевченка.

Було покладено квіти на могилу Євгена Гребінки, який похований у Мар’янівці на родинному цвинтарі.

А потім відбулося велике мистецьке свято в міському Будинку культури, де читалися байки, вірші, звучали пісні на слова поета, уривки з його прозових творів, зокрема ті, де він описав Гребінку, Полтавщину. Як відомо, частину текстів Євген Гребінка написав російською мовою, хоча більшість текстів створено українською, наснаженою багатим, неповторним полтавським лексичним, афористичним, образним елементом.

Як відомо, Гребінці належить ідея і реалізація створення українського товариства в Петербурзі. У поета збирався цвіт українців північної столиці, запрошувалися також славетні представники російської культури. Діяльність товариства активно тривала, допоки жив Євген Гребінка. Помер поет 1848 р., але за свої недовгі 36 літ залишив надзвичайно яскравий слід у світовій культурі.

У своєму виступі перед учасниками свята проф. Конончук Т.І. згадала про славетного брата Євгена Гребінки – Миколу Гребінку (1820 – 1880), який тривалий час був головним архітектором Петербурга; 1869 його було удостоєно звання академіка архітектури. Він виконав 89 проектів у Петербурзі – житлових, виробничих, видовищних споруд, йому належить також перебудова і перепланування багатьох будівель знатних персон. Усі ці споруди функціонують і нині.

А скільки інших українців в різні часи працювало й працює в російській культурі! Це число, вочевидь, безкінечне...



Архів новин »