Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.
...Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.
Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».
Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.
...Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.
...22-23 травня 2017 р. завідувач і професор кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України Тетяна Конончук взяла участь у Міжнародній науковій конференції «Німецько-українські зв’язки: минуле, сучасне та перспективи взаємовідносин», що відбулася в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди, як доповідач, член оргкомітету та представник закладу-співорганізатора. До проведення конференції долучилося кілька установ: Німецько-українське наукове об’єднання (НУНО, м. Мюнхен) імені професора Юрія Бойка-Блохина (ініціатор конференції; це об’єднання ось уже 10 років очолює доктор філософії, професор Дарина Блохин), Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя і, зрозуміло, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, де відбувався даний науковий захід. До цього вищого навчального закладу п. Дариною Блохин кілька років тому було передано музей-архів родини Блохин із Мюнхена, який складають праці відомого літературознавця, історика, політичного й громадського діяча Юрія Бойка-Блохина та професора філософії Дарини Блохин, книги, епістолярій. У конференції взяли участь науковці з різних вищих навчальних закладів України, Німеччини. Порушувалися питання історії, етнографії, літератури, мови. Було чимало доповідей, що стосувалися минулого й сучасного німців, які здавна мешкають в Україні. Зрозуміло, що багато доповідей було присвячено працям Юрія Бойка-Блохина. Наприклад, Тетяна Конончук розглянула особливості літературознавчого аналізу Юрія Бойка-Блохина на прикладі його праці «До проблеми розвитку Франкового стилю», наголосивши, що літературознавчий доробок ученого – це добра філологічна школа і вивчення його наукової спадщини може дати хороший досвід сучасникам. У резолюції конференції йшлося про розширення контактів із Німецько-українським науковим об’єднанням, поглибленням взаємин у науковій сфері з вищими навчальними закладами України й Німеччини.