Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Що потрібно для майбутньої кар’єри. Практичне навчання в Академії адвокатури України

Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.

...

читати далі...




Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Новини

06|05|2015

Нові адреси Шевченківських літературних читань



Як відомо, в Академії адвокатури України вже стало традицією проводити Шевченківські літературні читання, які організовує кафедра української філології та суспільних наук. А кілька років тому професор Академії Тетяна Конончук на зустрічі зі своїми земляками в Шевченковому краю подала ідею проводити й там подібні читання, можливо, читання-конкурси, що сприятиме глибшому осмисленню творчості Тараса Шевченка і його патріотичного налаштування розбудити український народ для побудови гідного життя.

І от 3 травня 2015 р. було проведено святкові урочистості в селі Будище Лисянського району Черкаської області, присвячені перебуванню в цьому селі Тараса Шевченка. Цим святом відтепер там започатковано щорічні Шевченківські літературні читання, які можуть, без сумніву, вирости до масштабу всеукраїнських. Не можна виключати й того факту, що на читання до Будищ захочуть приїхати студенти та ще й побачити унікальні місця, які, по праву, можна включати до Шевченківських туристичних маршрутів. Будищанські школярі читали напам’ять вірші Кобзаря, сільський жіночий вокальний ансамбль співав пісні на його слова. А минулого року в день народження Тараса Шевченка до його 200-річчя було відкрито пам’ятник у центрі села та пам’ятний знак біля яворів, коло яких Тарас любувався будищанською природою – джерелом, яке оспівав у вірші, що стала піснею («Тече вода з-під явора…»), річкою Гнилий Тікич, ставками, розкішною зеленню. Пам’ятник і пам’ятний знак встановлено на кошти односельців та агрофірми «Злагода», яка орендує будищанські землі.

На святі були почесні гості – Людмила Красицька, президент Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка, поетеса, праонука Тараса Шевченка по сестрі Катерині; Петро Засенко, член Національної спілки письменників України, поет, перекладач, лауреат премії імені Андрія Малишка, Павла Тичини;  Володимир Щербатюк, доктор історичних наук, професор, голова Лисянської районної організації «Витоки» Національної спілки краєзнавців України; Михайло Конончук, кандидат філологічних наук, доцент Інституту філології Київського національного університету університету імені Тараса Шевченка, член Національної спілки журналістів України. Академію адвокатури України представляла Тетяна Конончук, професор, завідувач кафедри української філології та суспільних наук, член Національної спілки письменників України.

Без сумніву, ця подія залишиться в пам’яті всіх присутніх. Незабутні розповіді гостей. Наприклад, поет Петро Засенко пригадав свою подорож до Казахстану, зустрічі з казахами, які вважають Тараса Шевченка своїм національним художником, бо написав багато картин з казахською природою, казахів. Професор Володимир Щербатюк акцентував увагу на важливості пошанування Тараса Шевченка саме на Лисянщині, малій батьківщині Кобзаря, з якою так багато пов’язано в біографії славетного земляка, на увічненні його пам’яті в назвах вулиць, музеїв, як-от зокрема в Лисянці, де був сам поет і про яку багато написав. Літературознавець Михайло Конончук розповів, як кожна його лекція про Тараса Шевченка на  історичному факультеті Київського національного університету розпочинається читанням поезії Кобзаря кимось зі студентів, сказав, що їх дуже зацікавила історія пісні «Тече вода з-під явора…», і тепер вони мріють побувати не лише в Моринцях, де народився поет, чи Шевченковому (колись Кирилівка), де минало його дитинство, чи Лисянці, де він шукав собі вчителя малювання, а й у с. Будищах Лисянського району, про що яскраво описано в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали». До речі, в повісті з великою любов’ю змальовано краєвиди, що проминали їх подорожні від містечка Лисянки до Будищ, згадується єврейський цвинтар; зберігся фундамент флігеля в центрі села, де зупинявся Тарас Шевченка, де писав вірші, малював. І диво! Ще є ті явори, про які переказують селяни, що коло них гуляв Тарас Шевченко.

Тетяна Конончук пригадала пошанування Кобзаря за кордоном, з чим поділилася з присутніми, наприклад, в США, Австрії, Мюнхені, Польщі, Румунії, де є пам’ятники Шевченкові, де на наукові конференції, присвячені Кобзарю, приходять не лише українці. Згадала, як була вражена тим, як глибоко знає, наприклад, творчість Тараса Шевченка, адвокат, доктор права, румун Васіле Моїш, якого 2012 р. та 2013 р. слухала на Шевченковому святі, організованому українцями в місті Сату Маре в Румунії, чи як взяли участь у березні 2014 р. німецькі професори в науковій конференції в Мюнхені, організованій Німецько-українським науковим об’єднанням імені проф. Ю. Бойка-Блохина.

Прекрасно, що земляки з малої батьківщини віддають шану Кобзареві.  Без сумніву, з відродженням історичної пам’яті відбудеться відродження народного духу, воскресіння нації, яка має могутнє коріння і має всі підстави, щоб зростити могутню крону – духовно багату, економічно незалежну, в добрих статках державу, зростити справами на всіх ділянках життя, де буде в пошані кожна людина і буде виконано духовні заповіти Кобзаря.



Архів новин »