Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.
...Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.
Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».
Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.
...Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.
...
Наше відвідання нової виставки в Національному музеї Тараса Шевченка показало, яка невичерпна любов українців до Кобзаря і яка вона багата на найнесподіваніші вияви! Ця виставка присвячена 201-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка. Унікальність її в тому, що в ній ідеться про 7 сходжень альпіністів Дніпропетровщини на пік Шевченка. Ці альпіністи - представники надзвичайно відповідальної галузі – ракетно-космічної, працівники конструкторського бюро Янгеля дніпропетровського заводу «Південмаш». Вони – випускники фізико-технічного факультету Дніпропетровського університету, нині серед них багато вчених рівня докторів та кандидатів технічних наук. І от у них така любов до Шевченка. В своє перше сходження (1939 р., на 125-річчя поета) вони назвали одну з кавказьких вершин в Кабардино-Балкарії, що 4200 м над рівнем моря, піком Шевченка. Керував сходженням доцент «Південмашу» Олександр Зюзін. Дана вершина неподалік від Ельбрусу - найвищої вершини в Європі і на Кавказі – 5642 метри. До 150-річчя Шевченкового ювілею, а саме 1964 р., альпіністи загорілися ідеєю встановити бюст на піку Шевченка. І такий бюст було ними зроблено і встановлено. Його створив інженер-конструктор Владислав Хромов; бюст було відлито на їхньому ж заводі «Південмаші», світовому лідері ракетно-космічної техніки, інженером-технологом Ігорем Іванченком із особливого сплаву. Останнє сходження відбулося 9 березня 2014 р. в день 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Усі сходження - це було велике щире бажання кожного учасника піднятися на вершину. Про історію сходжень надзвичайно цікаво розповів у книзі «Вершина духовного безсмертя» її автор - Володимир Платонов - журналіст, кінорежисер, людина, яка в минулому пропрацювала 50 років у ракетно-космічній галузі. Книга чудово ілюстрована, в ній розповідається також про інші пам’ятники Шевченка в Україні і світі. На виставці багато фотографій, які ілюструють сходження, багато речей – книга поезій Кобзаря, вишитий рушник, прапори, які побували на вершині. Нам пощастило послухати автора книги «Вершина духовного безсмертя» Володимира Платонова та одну із учасників сходження 1964 р., коли було встановлено бюст, - Віту Буліч, працівника того ж таки конструкторського бюро, кандидата технічних наук. Вражає ентузіазм цих людей і любов до Шевченка, людей не від філології чи живопису, а від технічної сфери діяльності, які в душі тонкі естети й патріоти своєї справи, своєї землі. Вони осягають своїм життям духовну вершину Тараса Шевченка, подають приклад вірності найвищим ідеалам людяності.
Професор Тетяна Конончук
© Академія адвокатури України, 1995 – 2022. Всі права застережені.
AB Design
Створення стартапів
