Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.
...Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.
Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».
Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.
...Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.
...11 грудня в Брестському державному університеті імені О.С.Пушкіна відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю Тараса Шевченка. Добрим налаштуванням на розмову про Кобзаря став перегляд нового документального фільму, знятого в Україні до нинішнього ювілею. На конференції йшлося про різні аспекти творчості провідника української нації – етико-естетичні, ідейно-філософські, про аспекти шевченківського слова в контексті білоруськомовного перекладу. Серед учених-доповідачів були викладачі різних білоруських вищих навчальних закладів, з України – з Луцька, Івано-Франківська. Київську наукову шевченкознавчу громаду представила професор, завідувач кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України Тетяна Конончук. Вона поділилася тим, як відзначається ювілей Тараса Шевченка в Академії адвокатури України: повідомила, що за ініціативою ректора Академії, доктора юридичних наук, члена-кореспондента Академії правових наук Тетяни Варфоломеєвої 2014 рік в Академії оголошено роком дослідження прав людини в творчості Тараса Шевченка; на цю тему відбулася Міжнародна наукова викладацька конференція, Всеукраїнська студентська наукова конференція; було проведено чотири поетичні Шевченкіани – студентські літературні читання, в яких взяли участь також студенти інших вищих навчальних закладів Києва; твори поета читалися різними мовами. У своїй доповіді професор Тетяна Конончук говорила про етико-правові та педагогічні аспекти в «Кобзарі» Тараса Шевченка. Виступаючі наголошували на актуальності провідних мотивів у творчості лідера української нації – про братолюбіє, справедливість, любов до ближнього і до рідної землі.
Дана конференція була ініційована Генеральним консульством України в Бресті, зокрема Генеральним консулом Олегом Мисиком, підтримана ректором Брестського державного університету імені О.С. Пушкіна, доктором педагогічних наук, професором Анною Сендзер і кафедрою білоруського літературознавства (завідувач, кандидат філологічних наук Володимир Сенькавець). Цікаво, що серед багатьох інших ювілейних заходів і справ консульства – видання в перекладі білоруською мовою повісті Тараса Шевченка «Художник», яка була написана російською мовою. Книга побачила світ під назвою «Мастак».