Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Що потрібно для майбутньої кар’єри. Практичне навчання в Академії адвокатури України

Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.

...

читати далі...




Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Новини

20|11|2014

Викладач Академії адвокатури України відвідав лекцію в рамках Школи Жана Моне



19 листопада 2014 р. в Національному університеті “Києво-Могилянська академія” в рамках Школи Жана Моне відбулася лекція директора Центру конституційних студій (м. Єреван, Вірменія) Армена Мазманяна на тему Люстрація: наслідки та порівняльній огляд”. Лекцію відвідав старший викладач кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України Давиденко Олександр Ігорович.   

Люстрація у вузькому розумінні передбачає забезпечення доступу до документів та інших матеріалів, що стосуються діяльності попереднього режиму, а також очищення державного апарату від його агентів. Люстрація за жодних обставин не повинна підміняти слідчі та судові процедури чи бути актом помсти, водночас вона може передбачати обмеження політичних прав окремих осіб (заборону балотуватися до парламенту, обіймати певні категорії державних посад).

Можна виокремити такі моделі люстрації, що застосовувалися постсоціалістичними державами, які здійснювали перехід до демократичної моделі суспільно-політичного устрою: радикальна модель (НДР, Чехія), “середню” модель (Албанія, Латвія, Литва, Естонія) та м’яку модель люстрації (Польща, Угорщина, Болгарія). Вибір моделі люстрації залежить від низки критеріїв, зокрема ступеня репресивності попереднього режиму, способу суспільної трансформації, рівня залучення представників колишнього режиму до нової політичної еліти.

Європейські стандарти люстрації передбачають: необхідність доведення вини у кожному конкретному випадку; визначення побудови демократичного суспільства як кінцевої мети люстрації, а не використання її як способу покарання чи помсти; забезпечення права на судовий захист, для осіб, які підпадають під люстрацію; чіткі часові ліміти процесу люстрації; заборону впровадження змін до кримінального законодавства, що мають зворотну дію у часі.

Під час лекції А. Мазманян наголосив на тому, що не існує прямого зв’язку між люстрацією та підвищенням рівня демократичного розвитку держави, тому люстрація має бути складовою загального процесу трансформації суспільства, що передбачає запровадження комплексних реформ у всіх сферах. Невід’ємною складовою процесу люстрації має бути примирення та врегулювання існуючих у суспільстві конфліктів, а також унеможливлення колективної відповідальності, що неодмінно призводить до порушення презумпції невинуватості. Такий підхід дозволяє уникнути розколу суспільства, що виникає внаслідок ізоляції окремих груп громадян від суспільно-політичних процесів, зокрема трансформації політичної і правової системи держави.

Під час обговорення учасники заходу дійшли висновку, що люстрація в Україні відбувається у надзвичайно складних умовах зовнішньої агресії, а тому процес люстрації набуватиме нових форм, порівняно з тими, що застосовувалися в інших державах. Крім того, наголошувалося на необхідності дотримання стандартів у сфері захисту прав людини під час люстрації, в тому числі шляхом залучення Венеціанської комісії до аналізу положень правових актів, що регламентують процедуру люстрації в Україні. 

          

       

        



Архів новин »