Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Новини

22|05|2008



Професор Академії адвокатури України Конончук Т. І. перебувала у Вільнюсі (Литва) у педагогічному університеті, де відбувалася VIII Міжнародна наукова конференція „Художній текст: балто-слов’янські мовні та літературні зв’язки”. У конференції взяли участь науковці Литви, Латвії, Естонії, Росії, Польщі, Білорусії, України. Україну та її наукові школи представили проф. Т. І. Конончук (Академія адвокатури України), проф. Л. І. Ромащенко (Черкаський педагогічний університет ім. Б. Хмельницького), проф. Н. В. Гноєва (Харківський державний університет ім. В. Каразіна). Йшлося про давні і сучасні балто-слов’янські мовні та літературні зв’язки, що розкривають традиції і новаторство художнього осмислення життєвих явищ, демонструють різні літературознавчі та мовознавчі школи. Конференція показала велике взаємозацікавлення, що виявило прагнення до взаємопізнання, проілюструвала обмін досвідом у питаннях лінгвістичного та літературознавчого аналізу тексту, результати наукових досліджень і спостережень за різними художніми явищами представників різних країн. Це було глибоке наукове спілкування, що, без сумніву, відкрило для всіх учасників нові перспективи і нові аспекти наукових пошуків. Спілкування учасників конференції в секціях і після засідань підтвердило той факт, що є держави, але немає кордонів для комунікації між людьми, які глибоко зацікавлені у своїй діяльності.
Професор Конончук Т. І. темою своєї доповіді обрала: „Діалог культур як засіб комунікації”, в ході якої говорила про те, як літературні та живописні твори з різних культур на одну тему, зокрема про буття України в 30-і роки ХХ ст., розкривають реалії, сприяють глибшому взаємопізнанню. В ході доповіді було залучено комп’ютерні технології і проілюстровано репродукції картин живопису Валерія Франчука (художник 2008 р. був удостоєний Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка), Ніни Марченко, Богдана Певного, Віктора Зарецького, фрагменти з творів української та російської художньої літератури. Учасники конференції уважно прослухали інформацію про Академію адвокатури України – вищий навчальний заклад, який за своєю специфікою і спрямуванням єдиний не лише у пострадянському просторі.
Господарі конференції, гостинні литовці, показали гостям своє красиве давнє місто, що зачаровує архітектурою різних стилів – готичного, ренесансу, бароко, необароко, еклектики початку ХХ ст. Українцям була надана можливість побувати біля тих будинків, де у ХІХ ст. мешкав юний Тарас Шевченко, привезений туди Павлом Енгельгардтом, походити тими ж вулицями. Крім того, учасникам конференції була влаштована екскурсія до середньовічного замку-красеня „Тракай”, побудованого князем Вітаутасом у ХІV на межі трьох озер неподалік од Вільнюса.
Тональність і зміст міжнародної конференції у Вільнюсі засвідчила, що нові знайомства будуть мати плідні наукові зустрічі.



Архів новин »