Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.
...Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.
Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».
Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.
...Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.
...
п. Анні
Шановна пані Анна!
1.Можливість заміни нотаріуса, який відкрив спадкову справу, на іншого жодним нормативно-правовим актом не передбачена. А слід би? Схильна дати ствердну відповідь. Оскільки в спадкоємця зникла довіра до посадової особи, мав би бути вихід із цієї ситуації. Наприклад, звернутися до управління юстиції з відповідною просьбою. Відмова у її задоволенні могла б зумовити оскарження такої відмови в адміністративному суді.
2. Друге Ваше запитання також цікаве. Воно також могло б бути врегульоване актами Міністерства юстиції. Припустимо, що у сейфі спадкодавця було 200 тис. дол., виручених від продажу будинку. Зазвичай, спадкоємці можуть просто розділити ці кошти між собою. Ніхто може й не знати про це; до того ж і податку вони не платитимуть. А недобросовісний спадкоємець може потайки привласнити цю суму собі, приховавши це від інших спадкоємців. Ваш клієнт принциповий: він хоче, щоб у свідоцтво про право на спадщину було включено і грошові готівкові кошти. Це – його право, визначене у ч. 1 ст. 1296 ЦК. Чому ж ставити йому перешкоди? Дійте! Адже його вимоги не спрямовані проти інтересів держави. До того ж він хоче заплатити податок з цієї суми.
Справа Іванова і Петрова
1. Треба з’ясувати історію приватизації квартири, а саме: який її правовий режим після приватизації (спільна сумісна чи часткова).
2. Орган приватизації обов’язково зберігає у себе відповідні документи, отже, може і повинен видати дублікат.
4. Позов про витребування документів у Іванова нічого не дасть, адже Іванов може заявити, що давно їх втратив, або надійно сховати їх.
5. Позов Петрова про визнання його права власності на спадкове майно (частину квартири) мав би сенс, якщо є докази прийняття ним спадщини. Тобто, якщо він спільно проживав із спадкодавцем або подав заяву про прийняття спадщини.
Уся ця справа – приклад того, як дорогу з Києва до Кракова шукали через Анди. Закон Про нотаріат зобов’язує нотаріусів сприяти особам у здійсненні їхніх прав. Чому б тоді нотаріусові самому не звернутися до відповідних державних служб з приводу надання йому відповідних документів. Відмовити у вчиненні нотаріальної дії – дуже легко і просто. Не можу говорити про спірність рішення суду, оскільки його не читала.
п. Володимиру
Шановний пане Володимире!
У цій справі належить керуватися ч. 4 ст. 213 ЦК: брати до уваги «інші обставини, що мають істотне значення», а також ч. 2 статті 1256 ЦК.Підстави для визнання заповіту недійсним немає, адже мова йде про недбалість нотаріуса чи іншої посадової особи.При вирішенні цього спору позивач мав би надати суду докази того, кого конкретно з числа цих 10-х осіб заповідач має на увазі: з ким навчався, працював чи був просто знайомим. Якщо вони всі – поза межами спілкування з заповідачем, можна стверджувати про недотримання вимоги, зазначеної у ч. 5 ст. 203 ЦК: «правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним». Інакше – як лист «на деревню дедушке».Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недотримання вимоги, яка встановлена у ч. 5 ст. 203 ЦК. Отже, у цій ситуації все залежить від доказової бази. Якщо позивач переконає суд щодо конкретної особи спадкоємця, суд матиме підстави для задоволення вимоги. Якщо – ні, тоді суд має лише одну можливість: відмовити в позові. Суд не матиме права визнати заповіт недійсним, якщо заінтересована особа не подала такого позову. Позивач міг би подати факультативну вимогу: витлумачити заповіт або, у разі відмови, визнати його недійсним.Про можливість подання факультативних вимог («Якщо – не перше, то – друге) див. у книзі «Цивільний процесуальний кодекс: науково-практичний аналіз». – К., 2014 р. (автор З. В. Ромовська та інші автори).
п. Марині Сергіївні
Шановна Марино Сергіївно!
У наведеній Вами ситуації йдеться про визначення місця відкриття спадщини. Як зазначено у ч. 1 ст. 122 ЦК, ним є останнє місце проживання. Гр. О. ніде не був прописаний (зареєстрований), але фактично проживав у селі Т. Броварського р-ну, що підтверджено довідкою сільради. Отже, нема жодних проблем. Те, що нотаріус з Броварів неофіційно, тобто на словах, відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини, не має жодного значення. Вважаю, що спільними зусиллями слід би припинити таку незаконну нотаріальну практику. У разі відмови від вчинення нотаріальної дії нотаріус повинен скласти постанову. Нехай би написали постанову про відмову.Тому Ваша дія: надіслали заяву рекомендованим листом – цілком слушна. Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, що міститься у постанові від 30.05.2008 р. про судову практику у справах про спадкування, не може стосуватися спадщини, яка відкрилася ще 1998 р. Якщо особа ніде не зареєстрована, суд мав би брати до уваги місце її реального проживання.Якщо вона зареєстрована в одному міста, а реально живе в іншому, то, як правильно вважає Верховний Суд, місцем відкриття спадщини слід вважати місце реєстрації.
© Академія адвокатури України, 1995 – 2022. Всі права застережені.
AB Design
Створення стартапів
