Академія адвокатури України

• Новини

Під такою назвою відбувався  ХІІІ  Міжнародний науковий семінар 14 -15 травня в Академії адвокатури України та Національному музеї імені Тараса Шевченка. Традиційно цей науковий семінар проходить у Санкт-Петербурзі, ініційований українцями Північної Пальміри під керівництвом його засновниці, кандидата філософських наук, професора, члена Національної спілки письменників України, лауреата Фонду Тараса Шевченка Лебединської Тетяни Миколаївни. Нинішнього, 2013 р., цей відомий у світі науковий семінар вперше проходив у Києві. І його співорганізаторами, крім Академії адвокатури  України та Національного музею Тараса Шевченка,  де проходили засідання  міжнародного форуму,  стали Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет, Інститут Міжнародних освітніх програм, кафедра міжнародних відносин (Санкт-Петербург, Росія), Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Вищий навчальний заклад «Східно-європейський слов’янський університет» (Ужгород), а учасниками  - провідні вчені України, Росії з різних галузей діяльності. Цьогорічна тема семінару стосувалася українських постатей, які в різні періоди історії жили і працювали в Санкт-Петербурзі. Зрозуміло, що центральною фігурою для обговорення була особа провідника української нації, апостола українського духу, унікального українського письменника і художника, світоча українського народу Тараса Шевченка. Відкрила семінар ректор Академії адвокатури України, член-кореспондент Академії правових наук, доктор юридичних наук, професор Тетяна Варфоломеєва, наголосивши на перспективності досліджень українських питань, що стосуються історії і сучасного аспекту Санкт-Петербурга, і повідомила, що і надалі  Академія буде підтримувати даний напрям наукової роботи, який ось уже кілька років поспіль ведеться даним навчальним закладом, до наукових семінарів у Санкт-Петербурзі активно включилася професор Академії, завідувач кафедри української філології та суспільних наук Тетяна Конончук, а останні два роки  разом з нею до Санкт-Петербурга їздили студенти, підготувавши під її керівництвом наукові повідомлення (2011 р. - Гаєнко Віра та Бєлінська Настя, студентки відділення «Міжнародне право»; 2012 р. - Терещенко Марія з відділення «Правознавство» та Манріченко Кристина з відділення «Міжнародне право»).   Прикметно, що нинішнього року, напередодні 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка, на Міжнародному семінарі мовилося як про особу великого Кобзаря в його різних іпостасях (Валентина Гнатенко, Олена Шкіренко, Валентина Кравченко, Альона Гулай, Михайло Конончук, Микола Железняк, Надія Покормяко, Наталя Лисенко, Юлія Шиленко, Надія Наумова, Тетяна Чуйко), так і про те, як він відкривався, як ішов до кожного з учасників семінару своєю творчістю, життєвою позицією (академік Владлен Гончаренко, професор Тетяна Лебединська, професор Тетяна Конончук та ін.).  Учасники наукового форуму по праву відзначали, що в Північній Пальмірі надзвичайно багато українців у різний час, як і тепер, жили і плідно працювали в науці, культурі, освіті. Відзначалося, що тема даного семінару,  як і кожного з попередніх, могла би бути постійною темою наукових пошуків, оскільки за один семінар неможливо розкрити її сповна. Порушені теми були з цікавістю вислухані, викликали дискусії, учасники мали постійне відчуття, що кожне питання потребує детальнішого обговорення. І добре, що дані семінари увінчуються виданням матеріалів, про що дбає його подвижниця, невтомна дослідниця українських стежок і постатей у Санкт-Петербурзі Тетяна Лебединська. Крім Шевченківської тематики, на семінарі йшла мова, наприклад, про Олексія Розумовський як засновника Царськосельського ліцею (професор Тетяна Лебединська, СПб, Росія), про топоніми як  відображення національної самосвідомості народу (Тетяна Цимбал, доктор філософських наук, професор кафедри філософії і соціальних наук ДВНЗ «Криворізький національний університет»),  про духовні цінності в творчості Тараса Шевченка: 1857-1851 рр. (Олена Шкіренко, молодший науковий співробітник відділу педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, Київ), про викладачів-українців в історії кадетських корпусів Санкт-Петербурга (Ангеліна Пономаренко, кандидат філологічних наук, завідувач відділу української філології Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, Київ), про громадську та правозахисну діяльність В.Г.Короленка (Володимир Сінчук, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, член Національної спілки краєзнавців України, полковник медичної служби запасу, він тривалий час жив і працював у Санкт-Петербурзі. Нині мешкає в м. Бердичеві, Україна),  про внесок Андрія Розумовського в теорію і практику дипломатії (Наталія Братунь-Колісниченко, кандидат філологічних наук, завідувач відділу культури при Комітеті з культури у Верховній Раді України), про відображення українського буття 30-років ХХ ст. в російській малій прозі і науці (Тетяна Конончук, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України, член Національної спілки письменників України), про питання української ідентичності в журналі «Основа» (Оксана Паращук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України), про ніжинський Санкт-Петербург (Валентина  Сидоренко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, та  Тетяна Бассак, начальник сектору у справах сім’ї та молоді виконкому Ніжинської міської ради, координатор проекту «Ніжин – Санкт-Петербург: люди та долі», Ніжин), про українських економістів на карті Санкт-Петербурга (Леся Овчаренко, кандидат економічних наук, доцент кафедри української філології та суспільних наук Академії адвокатури України), про українську національну еліту в системі вищих навчальних закладів Росії XVIII-XIX ст. (Лариса Горенко, кандидат мистецтвознавства, доктор філософії, старший науковий співробітник відділу наукових досліджень Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, заслужений діяч естрадного мистецтва України, Київ), про українську топоніміку на карті Санкт-Петербурга (Павло Скавронський, директор Музею історії м. Бердичева та Анжела Цвєткова, голова Бердичівського міського комітету профспілки працівників освіти, Бердичів Житомирської області), про істини  та художні інтерпретації в історичному романі «Без права на повернення» та повісті-есе «Лінія Маннергейма» В.Чемериса (Леся Король, аспірантка кафедри української літератури Запорізького національного університету), про Санкт-Петербург у долі Валерія Марченка (Катерина Орел, старший викладач кафедри української філології та суспільних наук, проректор з позалекційної роботи Академії адвокатури України). Другого дня (засідання відбувалося в приміщенні Національного музею Тараса Шевченка) учасники з великою увагою і цікавістю слухали про поета Михайля Семенка і його перебування в Петербурзі (Микола Сулима, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту літератури НАН України ім. Т.Г.Шевченка), про сучасний стан і перспективу дослідження правової проблематики, дотримання прав людини і його відображення у науці, культурі діячів-українців Санкт-Петербурга (Тетяна Варфоломеєва, доктор юридичних наук, ректор Академії адвокатури України), про історичну ситуацію і роль українців у подіях 1917-1918 рр. у Санкт-Петербурзі (Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка),  про роль Санкт-Петербурзького юридичного ліцею у формуванні мистецької еліти (Ігор Малтиз, юрист, Санкт-Петербург), про західноукраїнську еліту в науці і культурі в Північній Пальмірі ХІХ ст. (Людмила Несух, кандидат історичних наук, ректор Вищого навчального закладу «Східно-європейський слов’янський університет», Ужгород), про петербурзький та український контексти в ліриці Володимира Нарбута (Ольга Смольницька, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу української філології Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, член Національної спілки письменників України, Київ), про співпрацю Федора Вовка та Пелагеї Литвинової-Бартош (Надія Клименко, науковий співробітник відділу української філології Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, Київ), про український культурний слід в історії Санкт-Петербурзької воєнно-медичної академії (Василь Тегза, кандидат медичних наук, професор Санкт-Петербурзької воєнно-медичної академії, Санкт-Петербург), про Санкт-Петербург у творчості українських діячів Канади (Анна Волохова,  аспірантка Санкт-Петербурзького політехнічного університету кафедри міжнародних відносин,  Санкт-Петербург), про вихідців з України в академічній науці Росії (до 190-річчя  Російської академії наук (Наталія Баженова, кандидат філологічних наук, завідувач відділу в Бібліотеці Академії наук Російської Федерації у Санкт-Петербурзі),  про родину Тарновських у Санкт-Петербурзі (Світлана Половнікова, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського, Чернігів),  про пісенну Одісею поезії «Казак на чужбине» Євгена Гребінки (Світлана Приступа, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ботанічний сад) та інші. Активну участь у Міжнародному семінарі взяли студенти Академії адвокатури України, підготовлені професором Тетяною Конончук. Свої повідомлення вони проілюстрували, залучивши новітні комп`ютерні технології, підготувавши інформацію у вигляді презентацій. Студенти відділення «Переклад», зокрема, доповідали: про Київ і Санкт-Петербург у житті і творчості перекладача Михайла Антоновського (Марина Дяченко, 3 курс), про Євгена Гребінку і його вплив на літературне життя  Санкт-Петербурга (Дар`я Стрельцова, 3 курс), про живописця і ректора Санкт-Петербурзької академії художеств Антона Лосенка (Євгеній Бржезинський і  Таня Огаренко, 2 курс), про Дмитра Бортнянського як композитора і керівника Придворної капели в Санкт-Петербурзі (Катя Пилипенко, 2 курс), про внесок Максима Березовського до скарбниці музичного мистецтва (Пелагія Кириєнко, 2 курс), про основні віхи біографії Іллі Рєпіна (Володимир Сімченко та Веніамін Журавльов, 2 курс) та студенти відділення «Правознавство»: про українську тематику в творчості живописця  Іллі  Рєпіна (Мар’яна Башилова, 2 курс), про кобзарське мистецтво в Санкт-Петербурзі (Марія Терещенко, 3 курс), про творчість ленінградського періоду професора мистецтвознавства Наталії Кузякіної (Вікторія Сотнікова, 2 курс), про Миколу Костомарова – великого митця, що не повернувся в Україну (Артур Мітасов, 3 курс), про Петербург у долі священика з Поділля Іоана Нідзельського (Олена Вознюк, 1 курс). Незабутнє враження на учасників семінару і особливо на студентів справив виступ дипломата, Миколи Рудька, кандидата філологічних наук, генерального консула України в Санкт-Петербурзі 2004-2009 рр. Нині він мешкає в Чернігові, а працюючи на дипломатичній роботі в Санкт-Петербурзі, щорічно брав участь у семінарах Тетяни Лебединської, підтримував її патріотичні наукові форуми. Неповторного колориту надав Міжнародному семінару фольклорний гурт «Чумаки», який першого дня роботи (в Академії адвокатури України) виступив невеликим колективом, виконавши кілька чумацьких пісень. Другого дня, в Національному музеї Тараса Шевченка, чумаки виступили повним колективом під керівництвом свого незмінного керівника Василя Триліса, котрий натхненно декламував вірші Кобзаря, які органічно доповнювали унікальне виконання пісень на слова Тараса Шевченка. Таким чином науковий форум, завдяки гурту «Чумаків», набув ще й несподіваного ефекту мистецького свята.У межах наукового семінару з 3 по 8 травня відбулася автобусна екскурсія до Санкт-Петербурга. 70 її учасників мали прекрасну нагоду пройти українськими стежками в Санкт-Петербурзі, які їм показала і про які розповіла, сама обходивши їх багато разів, Тетяна Лебединська. Отже, ХІІІ Міжнародний науковий форум «Українськими стежками Санкт-Петербурга» успішно завершився. Його учасники, підсумовуючи роботу, активно заговорили про підготовку до наступного, ХІV Міжнародного семінару, який відбуватиметься в травні наступного, 2014 р., в Санкт-Петербурзі і буде присвячений 200-літтю Тараса Шевченка.