Академія адвокатури України

Генеральний секретар ЮНЕСКО Коїчіро Мацуура, виступаючи на міжнародній конференції “LINGUAPAX – VIII” в Україні, вкотре відзначив загальновідому істину, що всі мови безцінні, тому що думки і висловлювання, що народжуються в кожній з них, не можуть однаково яскраво бути вираженими також будь-якою іншою мовою.

Переключення з однієї мови на іншу завжди ставить серйозне завдання переходу від однієї системи думок на іншу, які можуть стати основною причиною взаємного непорозуміння. Під час взаємодії мов під загрозою ставляться фундаментальні принципи світу, засади яких, відповідно до статуту ЮНЕСКО, повинні ґрунтуватися на розумі людському, що визначається мовою й організується відповідно до різних мовних моделей – розмаїття багатобарвності термінологічних структур.

Особливо вагоме значення ці ідеї набувають при перекладі юридичної лексики, використанні правничої термінології у змісті викладання іноземних мов. Комунікативна діяльність в ході академічних занять з іноземної мови зі студентами загальноюридичного, адвокатського відділення, відділення міжнародного права та перекладачів, охоплює багатогранні модульні системи, які можна згрупувати за такими напрямками:
1) фонетичний;
2) граматичний;
3) тематично-правничий;
4) лексико-термінологічний та семантичний;
5) перекладацько-адекватний (усний та письмовий переклад юридичних текстів).

Фахівці перекладацької майстерності – Карабан В.І., Корунець І.В., Коптілов В., Міраль Г., Рецкер В. відносять тексти з правничою термінологією до офіційно-ділової лексики. Студенти повинні усвідомлювати, що тексти офіційно-ділового стилю відзначаються багатократно повторюваною лексикою, пов’язаною з темою певного тексту; чіткою композицією, використанні правничої термінології у змісті викладання іноземних мов в рамках підготовки спеціалістів відділення “Переклад” Академії адвокатури України.

Практика доводить, що студентам краще вивчити правничу термінологію, маючи перед собою візуальну опору – білінгвістичний текст юридичної тематики. Аналізуючи кожне положення Конституції, студенти засвоюють поняття та фразеологізми, таки, як: суверенна воля, українське державотворення, право на самовизначення; демократична, соціальна, правова держава та ін. Результативності цього виду лінгвістичної діяльності допомагають комп’ютерні програми та технології.

Викладання іноземних мов повинно здійснюватись на основі автентичних матеріалів. Для прикладу, доцільним є обговорення, особливо на старших курсах викладання іноземних мов, найбільш часто вживаних положень «Конвенції про захист прав та основних свобод людини і громадянина», у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Викладачам іноземних мов варто використовувати систематизовані матеріали, які подаються через призму практики Європейського суду і висвітлюються ведучими зарубіжними експертами.

Оскільки мова в сучасній лінгвістиці розглядається не тільки як інструмент комунікації, але й як явище культури, засіб для категоризації досвіду етноса, - одним з шляхів оптимізації міжособового та міжнародного комунікативного простору є правове мовлення, основане на юридичній термінології.

Студентам в ході занять з іноземних мов пропонуються такі теми для обговорення, проведення конференцій, рольових ігор, інтерв’ю, засідань, написань статей, рефератів, креативних завдань:
Професійна гідність сучасного адвоката.
Професіоналізм юриста.
Професійна компетентність юриста-міжнародника.
Лінгвістика і право.
Законодавча система України та англомовних країн (Великобританії, США, Канади).
Судочинство в Україні та Великобританії (США).
Система покарань в Україні та США (Великобританії).
Правозахист неповнолітніх.
Поліція і порядок в країні.
Конституція України: права і обов’язки громадян.
Етика дій сучасного адвоката (юриста).
Конституції англомовних країн.
Міжнародні організації.
Закон і порядок.

Робота над темами такого плану вимагає від студента залучення не тільки власного менталітету та творчого потенціалу, але й лінгвокультурного аспекту висвітлення іноземною мовою правничих тем, які включають відповідну юридичну термінологію.

При виконанні такого виду творчих завдань необхідно усвідомлювати важливість фактору суб’єкта комунікативної діяльності. Адже кожен студент як інтерпретант, рівно, як і викладач, інтерпретатор, знаходяться в період комунікації під впливом різних факторів: емоцій, логічних міркувань, поведінки, оточення та ін. Так, навіть окремий юридичний термін може викликати в студентській аудиторії досить активну реакцію, яка спонукає жваву дискусію, діалог, бесіду-роздум.

На заняттях з англійської мови студенти залюбки обговорюють життєво-популярні поняття типу: страхування (insurance), а також похідні фразеологізми та словосполучення: страхування кредиту (credit insurance), страхування життя (life insurance), страхування від пожежі (fire insurance); вимоги щодо страхування (requirement for insurance), страхування ризиків (risk insurance), поліс зі страхування шкоди власності (property damage policy). В ході дискусій з використанням вищевказаної лексики відбувається поєднання правничої та бізнес термінологій, що робить заняття з іноземних мов адекватними сучасним інтересам студентської аудиторії.

Окремий аспект – зацікавленість студента змістом інформації, яку він отримує на заняттях з іноземної мови. Студентів – майбутніх адвокатів – не залишає байдужими інформація про найбільш унікальні заповіти (will) та спадщини (legacy, heritage). Терміни: «заповіт, вступати у право наслідування, майно, спадок, спадкоємиць» використовуються студентами при перекладі міні-текстів типу: «най …» (The most …).

Найдавніший заповіт залишив один з батьків-засновників США Томас Джефферсон. Вказівки щодо майна в документі чергувалися з роздумами про історію Америки. Згідно з цим заповітом спадкоємці Джефферсона могли отримати свої долі лише при умові, якщо вони відпустять на волю своїх рабів.

Найбільшу суму готівкою, яка будь-коли була вказана у заповіті однієї людини, залишив Генрі Форд. Він заповідав розподілити 500 мільйонів доларів серед 4157 навчальних і благодійних закладів.

Найсекретніший заповіт залишив мільярдер Мішель Ротшильд. В ньому, попри все, говориться про категоричну заборону складання опису його спадку, будь-якого судового втручання та обнародування спадку. Таким чином, реальні розміри спадку М. Ротшильда невідомі і донині.