Ректор Академії адвокатури України доктор юридичних наук Т.В.Варфоломеєва відповіла на запитання кореспондента Незалежного Інтернет-порталу "Українська адвокатура" Наталі Кравченко щодо нових умов прийому до вищих навчальних закладів України.
Кафедра працює з 25 серпня 2005 року
Завідувач кафедри іноземних мов та перекладу: проф. Антонюк Наталія Миколаївна
Старший методист: Паршикова Людмила Костянтинівна
Професорсько-викладацький склад кафедри:
Антонюк Наталія Миколаївна – завідуюча кафедрою, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу германських мов (за дипломом), професор кафедри, старший науковий співробітник АПН України (за дипломом), автор майже 100 наукових, методичних посібників, підручників, статей, матеріалів, розробок, методичних рекомендацій з питань методики, сучасних інноваційних технологій викладання іноземних мов. Друковані праці зав кафедри опубліковано відомими видавництвами України, Росії, США, Швеції, Великобританії. Проф. Антонюк Н.М. підвищувала науково-педагогічну кваліфікацію в Університетах: Нью-Йорку (США), Філадельфії (США), Сан-Франциско (США), Стокгольму (Швеція), Лінчопінгу (Швеція), Женеви (Швейцарія), Лондону (Великобританія)
Білодід Юлія Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент
Зернова Любов Георгіївна – кандидат філологічних наук, доцент
Лисенко Елеонора Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри
Бондаренко Катерина Іванівна – старший викладач
Головешко Тарас Анатолійович – старший викладач
Краснолуцький Костянтин Костянтинович – старший викладач, перекладач
Чеботарьова Людмила Романівна – кандидат філологічних наук, доцент
Козачук Ксенія Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент
Горохова Ірина Володимирівна – старший викладач (англійської, французької, німецької мов)
Шовкова Тетяна Анатоліївна – старший викладач
Шкіренко Олена Віталіївна – старший викладач
Швець Олена Миколаївна – викладач
Цимбалиста Оксана Анатоліївна – старший викладач (англійської та французької мов)
За ініціативи кафедри іноземних мов та перекладу Академії адвокатури України вперше в Україні було впроваджено в навчально-виховний процес інтенсивне викладання юридичної термінології іноземними мовами: англійською, німецькою, французькою (у попередні роки також – італійською, іспанською).
З метою залучення новітніх міжнародних освітніх технологій (комп'ютерне тестування, дистанційні перекладацькі контексти, онлайн-конференції, вокабулярні бої, білінгвістичні та моно-лінгвістичні міжнародні дискусії, аудіо тренінги та ін.) для вивчення правничої термінології у рамках викладання іноземних мов кафедра підготувала реєстрацію в УкрІНТІ теми науково-дослідної роботи: “Впровадження та вивчення правничої термінології у змісті викладання іноземних мов із залученням міжнародних новітніх освітніх технологій”. В рамках цієї теми планується розроблення методичних рекомендацій, посібників, глосаріїв, тестів, контрольних завдань.
Аналогів навчальних планів та програм з іноземних мов, які базуються на послідовному поєднанні правничої термінології з лексикою культурологічного спрямування, не існує в інших вищих навчальних закладах України. Кожна з навчальних програм з іноземних мов, яка створена з урахуванням вимог Болонського процесу та модульно-рейтингової системи, включає елементи міжнародного досвіду, правничу термінологію, яку студенти вивчають в ході викладання юридичних дисциплін, та загально лінгвістичні, філологічні, перекладацькі аспекти предмету. За основу взяті комп’ютерні програми типу:
http://papyr.com/hypertextbooks/grammar/
http://grammar.ccc.commnet.edu/grammar/
мультимедійне навчання у середовищах типу “Квартет” тощо.
Ці програми містять базовий граматичний і лексичний матеріал, який подано у доступний для загального сприйняття спосіб. Функціонування мовних одиниць різних рівнів ілюструється прикладами, при цьому наприкінці кожного розділу наведено короткий тест, який може бути використаний як для роботи групи під час академічних занять, так і для самостійної аудиторної роботи. Оцінювання відбувається в автоматичному режимі, що забезпечує об’єктивність оцінки рівня знань студентів.
Такі програми можна рекомендувати для використання як при викладанні іноземних мов (як непрофільної дисципліни на відділеннях загальної юридичної підготовки, міжнародного права, спеціальної адвокатської підготовки Академії адвокатури), так і при навчанні перекладу з іноземних мов на відділенні перекладу.
Викладачами кафедри створені посібники, підручники, словники, якими користуються у вузах України, Росії, США:
Інноваційні технології впровадження правничої термінології у змісті викладання іноземних мов висвітлені завідувачем кафедри іноземних мов та перекладу проф. Антонюк Н.М. у статті під заголовком „Правнича термінологія у змісті викладання іноземних мов”, яка надрукована у Віснику Академії адвокатури України № 3 (4), 2005 р. та у статті проф. Антонюк Н.М. “Болонська система: іноземні мови та переклад” (Вісник Академії адвокатури України, №3, (10) 2007р.).
Технологія навчання мовленнєвої комунікації пов’язана з науковим підходом до викладання іноземних мов на основі сучасних міжнародних принципів, методів і методичних прийомів, засобів навчання, з урахуванням комунікативних факторів часу, для того, щоб одержати найкращий педагогічний ефект вивчення іноземних мов. Технологія викладання іноземних мов завдяки науковому підходу до організації навчального процесу озброює викладача знаннями, необхідними для навчання студентів згідно з вимогами програми, навчальних планів та Болонської системи.
Важливою складовою частиною технології навчання іноземних мов є засоби навчання – підручники і навчальні посібники, які спроможні забезпечити оволодіння учнями усною і письмовою формами комунікації. Кожна з цих форм має свою специфіку, яка впливає на адекватний вибір засобів навчання. З точки зору психолінгвістики усне мовлення, за допомогою якого здійснюється вербальне спілкування, включає такі компоненти, що забезпечують його реалізацію: мета – засіб – умова.
Студенти спеціальності “Переклад” глибоко вивчають предмет “Юридичний переклад”, який за змістом і програмою цілком відповідає вимогам Болонської системи. Зрозуміло, що юридична термінологія є динамічною системою, яка, розширюючи сферу функціонування, інтенсивно розвивається. Сучасне право, а відповідно і терміносистема права, є складною, внутрішньо диференційованою галуззю наукового та прикладного знання і становить чітко структуровану, розгалужену систему, яка постійно вдосконалюється; формуються нові галузі права та виділяються все нові і нові складники системи права. Основою цього процесу є розвиток суспільних відносин, що підлягають законодавчому закріпленню.
Дотримуємося погляду на термінологію як на упорядковану сукупність термінів певної мови або окремої галузі знань, пов’язаних один з одним на понятійному, лексико-семантичному, словотворчому та граматичному рівнях, і розглядаємо її як органічний складник лексичної системи мови, що належить до специфічного функціонального стилю (наукового). Сутність терміна визначаємо, виходячи з концепції функціональної природи термінів: термін – це не особливий тип лексичної одиниці, а функція, тип уживання лексичної одиниці. Юридичний термін розглядається як одиниця мови, що виражає специфічне поняття, яке належить теорії та практиці юриспруденції, характеризує та ідентифікує його.
Однією з характерних рис юридичної термінології, на відміну від багатьох інших терміносистем, є співвідношення іншомовних та національних елементів, в якому переважає частка національних термінів. Це пов’язане, можливо, зі специфікою самих правових понять, які розвиваються в певному національному соціумі, тому і терміни здебільшого виникають на ґрунті конкретної національної мови. Однак, практично неможливо побудувати точну модель перекладу юридичних термінів, що була б сталою і діяла ідеально в усіх випадках. Модель перекладу юридичних термінів повинна подаватись викладачами студентам – майбутнім перекладачам, юристам, міжнародникам, адвокатам – з акцентом на специфічній інтерпретації словосполучень, виразів, фразеологізмів.
Болонська декларація висуває імператив зміцнення і розвитку інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу Європи. Вища освіта повинна бути адекватною викликам нового тисячоліття і сприяти вихованню у студентів і всіх громадян почуття приналежності до спільних цінностей і загального соціально-культурного партнерства. Опанування студентами іноземними мовами та перекладацькими технологіями стає особливо актуальним, зважаючи на два фундаментальні принципи Болонського процесу:
– студенти Європи повинні мати права на такі ступені після навчання, які будуть ефективно використовуватись по всій Європі, а не тільки в тій країні, де вони були отримані ;
– основний обов’язок закладів вищої освіти вжити всіх заходів для забезпечення студентів кваліфікаціями такого типу.