Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Архів новин

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 |

22|08|2014

Студенти Академії - за єдину Україну



Студенти Академії - за єдину Україну

Канал Академії адвокатури України на YouTube: AkademiaLive

 


21|08|2014

Установчі збори ГО «Національна асоціація медіаторів України»



Основна мета громадської організації "НАМУ" – сприяння становленню, використанню та поширенню медіації як ефективного підходу до вирішення конфліктів у різних сферах життя, об’єднання фахівців у сфері медіації та розвитку професії медіатора на рівні світових стандартів, захист спільних інтересів членів НАМУ та представництво їх інтересів в Україні та за кордоном.

До правління ГО «НАМУ» обрано директора Інституту підвищення кваліфікації Академії адвокатури України медіатора Катерину Наровську, яка успішно викладає студентам відділення спеціальної адвокатської підготовки Академії сертифікатний курс «Медіація як позасудовий спосіб вирішення конфліктів (спорів)».

 



20|08|2014

Дивіться прямо зараз: "Застосування КПК"



Відеолекції професора В.А.Колесника (у запису): "Проблемні питання процесуального регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій". Перша частина - за посиланням: www.dekom.com.ua/c/aau030614  Друга частина – за посиланням: www.dekom.com.ua/c/aau170614



07|08|2014

ВІТАЄМО!



Нещодавно відбулося відзначення лауреатів Всеукраїнської премії Національної спілки краєзнавців України імені академіка Петра Тронька за  2014 рік. Серед лауреатів - професор Академії адвокатури України, завідувач кафедри української філології та суспільних наук, член Національної спілки письменників України Тетяна Конончук. Вона відзначена цією шанованою премією як один із авторів книги «Шевченків край: історико-етнографічне дослідження» (К.: Наукова думка, 2009), куди увійшли її наукові праці про Тараса Шевченка (стаття «Дороги Тараса Шевченка»: біографічний нарис; у ній велику увагу приділено, зокрема, Шевченковій малій батьківщині, це нині Черкащина, його дитячим рокам і тим, коли він приїжджав на рідну землю в 1843-1845 рр. і після повернення із заслання, 1859 р.), а також про Юрія Лавріненка (1905-1987), критика, літературознавця, публіциста, автора радіопередач на радіо «Свобода» із Нью-Йорка, що транслювалися з 1959 по 1965 рр. В них ішлося про український літературний світ і зарубіжну культуру. Багато передач радіокритик присвятив Тарасові Шевченкові, своєму великому землякові (сам Ю. Лавріненко - уродженець села Хижинці Лисянського району Черкаської області). Стаття Т. Конончук яскраво оприявнює постать Юрія Лавріненка, який, як і Шевченко, - її земляк. Тому, вочевидь, їй було цікаво працювати з даною темою і, відповідно, маємо чудовий результат – відзначення Всеукраїнською премією краєзнавців. Бажаємо нашій колезі нових цікавих ідей і прекрасних результатів!   



07|08|2014

Навчаємо і навчаємось



Нинішнього літа British Council (Британська Рада), яка має своє представництво в Києві, проводила Літню англійську школу для викладачів України в живописному селищі Гукливе на Закарпатті. Понад 100 представників різних освітніх установ узяли участь у заняттях, тренінгах, зустрічах із педагогами, тренерами, носіями мови з Канади, Великобританії, США. Звісно, це була чудова практика мови, знайомство з новими методиками вивчення мови, це також нові контакти. Отримавши запрошення на Літню англійську школу від Британської Ради, з цікавістю пройшла курс англійської мови, завершивши його успішно, із відповідним сертифікатом, професор-україніст, завідувач кафедри української філології та суспільних наук Тетяна Конончук. Зрозуміло, що знання іноземних мов сьогодні, як ніколи, потрібне в будь-якій професії. А для викладача Академії адвокатури України це було ще й результативне підвищення кваліфікації.



20|07|2014

Відповіді професора Ромовської З.В. на запитання, надіслані під час відеоконференції "Спадкове право: проблеми застосування"





20|07|2014

Відповіді проф. Колесника В.А. на запитання, поставлені після відеолекції: "Проблемні питання процесуального регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій"



В Академії адвокатури України 17 червня 2014 р. відбулося читання лекції з проблемних питань проведення негласних слідчих дій, що транслювалася в прямому ефірі мережею Інтернет за адресою http://www.dekom.com.ua/c/aau170614. Лектору, доктору юридичних наук професору В.А.Колеснику слухачами були задані запитання, які надійшли до Академії після закінчення ефіру. Користуючись нагодою, В.А.Колесник погодився продовжити спілкування із слухачами і дати відповіді на ці запитання, розмістивши їх на сайті Академії адвокатури України.

Запитання:  Відповідаючи на питання слухача під час лекції 3 червня 2014р., Ви зазначили, що прокурор не може бути суб’єктом проведення НСД, оскільки таке його право не передбачено ст. 36 КПК.

Поясніть, будь ласка, як тоді розуміти положення п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, відповідно до якого прокурор в необхідних випадках має право особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом? Хто має право визначати такі необхідні випадки?

Відповідь: У попередній лекції, яка відбулася в такому ж форматі 3 червня, даючи загальну характеристику чинному КПК України, я висловив свою думку стосовно того, що положення окремих із статей даного кодексу сформульовані не дуже вдало. Часто для повноти розуміння суті певної норми потрібно звертатись до інших частин тієї ж статті, інших статей КПК чи навіть інших нормативних документів. У певних випадках треба звертати увагу на загальну логіку викладення тексту норми і тоді стає зрозумілим, навіщо юристи, отримуючи юридичну освіту, обов’язково вивчають логіку. Саме такий підхід законодавця ми спостерігаємо, намагаючись розібратись із процесуальними правами прокурора. В частині 6 ст. 246 КПК прокурора серед осіб, яким надано право на проведення негласних слідчих дій, не названо. В пункті 4 частини 2 ст. 36 КПК, де розкривається процесуальний статус прокурора, йдеться про право прокурора доручати проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, давати вказівки щодо їх (тобто читай - слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій), в необхідних випадках особисто проводити слідчі(розшукові) та процесуальні дії. Відносно особистого проведення прокурором негласні слідчі дії не згадуються. Водночас негласні дії не можна віднести до інших процесуальних, оскільки негласність саме й є тим предикатом, який відрізняє цей вид слідчих дій від інших процесуальних. Тому, здійснивши аналіз зазначених процесуальних норм, спираючись на закони логіки, робимо висновок: прокурор не може бути суб’єктом проведення НЕГЛАСНИХ слідчих (розшукових) дій, а всі інші процесуальні й слідчі (розшукові) дії також може проводити в необхідних випадках. Необхідність таких випадків визначає в кожному конкретному випадку їх виконавець – прокурор, який обов’язково повинен дотримуватись визначеного КПК порядку.

Запитання:  Чи означає, що з набранням чинності КПК України 2012 року інститут оперативно-розшукового супроводження кримінального судочинства ліквідовано? Зокрема, такої думки дотримується проф. Погорецький М.А. у статті, надрукованій у  Юридичному часописі Національної  академії внутрішніх справи № 1 за 2013р. (стаття завантажена з мережі Інтернет додається).

Відповідь: Про ліквідацію "інституту" мова не йде, але окрема категорія оперативно-розшукових справ – справ оперативного супроводу кримінального провадження, сьогодні не заводиться і оперативно-розшукові заходи в межах таких справ не проводяться. Проте оперативно-розшукова діяльність як така не заборонена і виконуються всі необхідні оперативні заходи в порядку, передбаченому Законом України "Про ОРД", та відомчими нормативними актами. Чинний КПК із введенням окремого виду слідчих дій – негласних не відмінив завдань оперативно-розшукової діяльності і не переклав виконання таких завдань на слідчого. Проте багато хто з науковців і практиків вказують на наявність проблем, які створило рішення про відміну оперативно-розшукового супроводу кримінального провадження і не лише на стадії його досудового розслідування.

Запитання: Чи повинні визнаватись недопустимими доказами протоколи оперативно-розшукових дій, складені за результатами проведення ОРЗ без наявності кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР? Прошу розглянути, зокрема, наступний випадок. У 2013 році було відкрито оперативно-розшукову справу та на підставі ухвали слідчого судді отримано дозвіл на проведення ОРЗ – аудіо- та відео- контроль особи та прослуховування особи – майбутнього підозрюваного. Через три місяці відомості про кримінальне правопорушення вносяться до ЄРДР, але не на підставі виявленої інформації, а на підстави заяви особи (свідка), з допомогою якої здійснювався відеоконтроль особи (прихована відеокамера на ґудзику цієї особи). Протоколи проведення ОРЗ були розсекречені, передані слідчому та долучені  останнім до матеріалів кримінального провадження в якості доказів.

Відповідь: Протоколи ОРЗ є не доказами, а джерелами доказів і використання їх саме як джерел отримання відомостей про встановлені фактичні дані, що можуть бути доказами, є цілком правомірним рішенням. Такі протоколи, якщо вони складені уповноваженими співробітниками оперативних підрозділів з дотриманням вимог Закону України "Про ОРД", за умови відповідності вимогам ст. 99 КПК України, є документами і розглядаються та використовуються в доказуванні так само як й інші документи. Проведення ОРЗ до початку певного кримінального провадження не впливає на можливість використання його результатів в інтересах кримінального судочинства.

Запитання: Чи повинні протоколи ОРЗ відповідати вимогам, що ставляться до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій?

Відповідь: Нормативних вимог до складання протоколів оперативно-розшукових заходів не існує, тим більше не існує вимоги складати протоколи ОРЗ з дотриманням порядку та правил, встановлених для фіксації ходу й результатів слідчих (розшукових) дій. Такі протоколи складаються у відповідності до загальних правил складання документів, в яких фіксуються результати здійснення оперативно-розшукових заходів. Проте, оскільки вимоги до складання протоколів слідчих дій враховують потреби й тривалий досвід судово-слідчої практики, передбачені ними порядок та правила фіксації певних відомостей можна вважати раціональними й доцільними для використання в оперативному процесі також. Але, на відміну від протоколів слідчих дій, недотримання певної форми та змісту протоколу ОРЗ не впливає на прийняття рішення щодо визнання його документом і використання в кримінальному провадженні, якщо такий документ відповідає вимогам ст. 99 КПК.

 



16|07|2014

Школа медіації Академії адвокатури України



Тренінг «Базові навички медіатора. ІІ рівень
основи медіації у сімейних, кримінальних та комерційних справах»
відбудеться з 16 по 19 липня 2014 року.



14|07|2014

Вітаємо викладача Академії Р. Гревцову з присвоєнням вченого звання доцента!



Вітаємо директора Науково-дослідного Інституту медичного, фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, кандидата юридичних наук, доцента кафедри адвокатської майстерності та міжнародної юридичної практики ГРЕВЦОВУ РАДМИЛУ ЮРІЇВНУ  з присвоєнням вченого звання доцента!

Колектив Академії адвокатури України



14|07|2014

Вітаємо викладачів Академії адвокатури України із захистом кандидатських дисертацій



Цимбалисту Оксану Анатоліївну, старшого викладача кафедри іноземних мов та перекладу Академії адвокатури України  /працює в Академії 7 років/ з успішним  захистом кандидатської дисертації з філології у спеціалізованій Вченій раді Київського національного університету імені Тараса Шевченка!

Калініну  Ольгу  Миколаївну,  старшого викладача кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України  з успішним  захистом кандидатської дисертації з міжнародного права у спеціалізованій Вченій раді Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка!

 



02|07|2014

Участь проректора Академії у парламентських слуханнях "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"



2 липня під куполом Верховної Ради відбулися  парламентські слухання на тему:"Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави". В обговоренні глобального питання сьогодення  взяла  участь проректор Академії адвокатури України Орел К.І. Освіта і  наука перебувають зараз у  критичному стані, що певною мірою є загрозою національній безпеці.  Доповідач, Міністр освіти і науки Квіт С.М.,  зробив короткий огляд законодавчої та нормативно-правової бази  розвитку науки та науково-технічної сфери, а також окреслив пропозиції щодо її удосконалення. Учасники парламентських слухань прийняли рішення: просити Президента України провести засідання Ради національної безпеки і оборони України з питання "Розвитку науки та науково - технічної сфери в контексті забезпечення національної безпеки", а також  підвищити роль та відповідальність Національної академії наук України  щодо підготовки стратегії національної безпеки України. Ми впевнені, що Верховна Рада ухвалить Стратегію наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку.    

 

 



02|07|2014

Розпочала прийом документів Приймальна комісія Академії



З 1 липня в Академії адвокатури розпочато прийом документів від абітурієнтів (бакалаврів, спеціалістів). Цього року абітурієнти демонструють неабияку активність вже з перших хвилин роботи комісії — навіть попри те, що ситуація в країні є неспокійною. Символічно, що саме в цей день Верховна Рада України нарешті прийняла Закон Про вищу освіту, який, на думку багатьох фахівців, може суттєво піднести рівень і конкурентоспроможність української системи підготовки фахівців. Закон містить багато прогресивних новел, має чіткий євроінтеграційний вектор, але цілком зрозуміло, що без наполегливої і чесної роботи студентів, викладачів, менеджерів освіти його довгоочікувані й перспективні положення залишатимуться лише на папері.