Академія адвокатури України

home

home

home

home

Статті

Практичне навчання студентів – визначальна складова високої якості освіти

Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.

Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».

Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.

...

читати далі...




Навіщо нам студенти?

Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.

...

читати далі...




Будьте з нами!

Посилання

Міністерство освіти і науки України


Архів новин

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 |

20|07|2014

Відповіді професора Ромовської З.В. на запитання, надіслані під час відеоконференції "Спадкове право: проблеми застосування"





20|07|2014

Відповіді проф. Колесника В.А. на запитання, поставлені після відеолекції: "Проблемні питання процесуального регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій"



В Академії адвокатури України 17 червня 2014 р. відбулося читання лекції з проблемних питань проведення негласних слідчих дій, що транслювалася в прямому ефірі мережею Інтернет за адресою http://www.dekom.com.ua/c/aau170614. Лектору, доктору юридичних наук професору В.А.Колеснику слухачами були задані запитання, які надійшли до Академії після закінчення ефіру. Користуючись нагодою, В.А.Колесник погодився продовжити спілкування із слухачами і дати відповіді на ці запитання, розмістивши їх на сайті Академії адвокатури України.

Запитання:  Відповідаючи на питання слухача під час лекції 3 червня 2014р., Ви зазначили, що прокурор не може бути суб’єктом проведення НСД, оскільки таке його право не передбачено ст. 36 КПК.

Поясніть, будь ласка, як тоді розуміти положення п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, відповідно до якого прокурор в необхідних випадках має право особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом? Хто має право визначати такі необхідні випадки?

Відповідь: У попередній лекції, яка відбулася в такому ж форматі 3 червня, даючи загальну характеристику чинному КПК України, я висловив свою думку стосовно того, що положення окремих із статей даного кодексу сформульовані не дуже вдало. Часто для повноти розуміння суті певної норми потрібно звертатись до інших частин тієї ж статті, інших статей КПК чи навіть інших нормативних документів. У певних випадках треба звертати увагу на загальну логіку викладення тексту норми і тоді стає зрозумілим, навіщо юристи, отримуючи юридичну освіту, обов’язково вивчають логіку. Саме такий підхід законодавця ми спостерігаємо, намагаючись розібратись із процесуальними правами прокурора. В частині 6 ст. 246 КПК прокурора серед осіб, яким надано право на проведення негласних слідчих дій, не названо. В пункті 4 частини 2 ст. 36 КПК, де розкривається процесуальний статус прокурора, йдеться про право прокурора доручати проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, давати вказівки щодо їх (тобто читай - слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій), в необхідних випадках особисто проводити слідчі(розшукові) та процесуальні дії. Відносно особистого проведення прокурором негласні слідчі дії не згадуються. Водночас негласні дії не можна віднести до інших процесуальних, оскільки негласність саме й є тим предикатом, який відрізняє цей вид слідчих дій від інших процесуальних. Тому, здійснивши аналіз зазначених процесуальних норм, спираючись на закони логіки, робимо висновок: прокурор не може бути суб’єктом проведення НЕГЛАСНИХ слідчих (розшукових) дій, а всі інші процесуальні й слідчі (розшукові) дії також може проводити в необхідних випадках. Необхідність таких випадків визначає в кожному конкретному випадку їх виконавець – прокурор, який обов’язково повинен дотримуватись визначеного КПК порядку.

Запитання:  Чи означає, що з набранням чинності КПК України 2012 року інститут оперативно-розшукового супроводження кримінального судочинства ліквідовано? Зокрема, такої думки дотримується проф. Погорецький М.А. у статті, надрукованій у  Юридичному часописі Національної  академії внутрішніх справи № 1 за 2013р. (стаття завантажена з мережі Інтернет додається).

Відповідь: Про ліквідацію "інституту" мова не йде, але окрема категорія оперативно-розшукових справ – справ оперативного супроводу кримінального провадження, сьогодні не заводиться і оперативно-розшукові заходи в межах таких справ не проводяться. Проте оперативно-розшукова діяльність як така не заборонена і виконуються всі необхідні оперативні заходи в порядку, передбаченому Законом України "Про ОРД", та відомчими нормативними актами. Чинний КПК із введенням окремого виду слідчих дій – негласних не відмінив завдань оперативно-розшукової діяльності і не переклав виконання таких завдань на слідчого. Проте багато хто з науковців і практиків вказують на наявність проблем, які створило рішення про відміну оперативно-розшукового супроводу кримінального провадження і не лише на стадії його досудового розслідування.

Запитання: Чи повинні визнаватись недопустимими доказами протоколи оперативно-розшукових дій, складені за результатами проведення ОРЗ без наявності кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР? Прошу розглянути, зокрема, наступний випадок. У 2013 році було відкрито оперативно-розшукову справу та на підставі ухвали слідчого судді отримано дозвіл на проведення ОРЗ – аудіо- та відео- контроль особи та прослуховування особи – майбутнього підозрюваного. Через три місяці відомості про кримінальне правопорушення вносяться до ЄРДР, але не на підставі виявленої інформації, а на підстави заяви особи (свідка), з допомогою якої здійснювався відеоконтроль особи (прихована відеокамера на ґудзику цієї особи). Протоколи проведення ОРЗ були розсекречені, передані слідчому та долучені  останнім до матеріалів кримінального провадження в якості доказів.

Відповідь: Протоколи ОРЗ є не доказами, а джерелами доказів і використання їх саме як джерел отримання відомостей про встановлені фактичні дані, що можуть бути доказами, є цілком правомірним рішенням. Такі протоколи, якщо вони складені уповноваженими співробітниками оперативних підрозділів з дотриманням вимог Закону України "Про ОРД", за умови відповідності вимогам ст. 99 КПК України, є документами і розглядаються та використовуються в доказуванні так само як й інші документи. Проведення ОРЗ до початку певного кримінального провадження не впливає на можливість використання його результатів в інтересах кримінального судочинства.

Запитання: Чи повинні протоколи ОРЗ відповідати вимогам, що ставляться до протоколів негласних слідчих (розшукових) дій?

Відповідь: Нормативних вимог до складання протоколів оперативно-розшукових заходів не існує, тим більше не існує вимоги складати протоколи ОРЗ з дотриманням порядку та правил, встановлених для фіксації ходу й результатів слідчих (розшукових) дій. Такі протоколи складаються у відповідності до загальних правил складання документів, в яких фіксуються результати здійснення оперативно-розшукових заходів. Проте, оскільки вимоги до складання протоколів слідчих дій враховують потреби й тривалий досвід судово-слідчої практики, передбачені ними порядок та правила фіксації певних відомостей можна вважати раціональними й доцільними для використання в оперативному процесі також. Але, на відміну від протоколів слідчих дій, недотримання певної форми та змісту протоколу ОРЗ не впливає на прийняття рішення щодо визнання його документом і використання в кримінальному провадженні, якщо такий документ відповідає вимогам ст. 99 КПК.

 



16|07|2014

Школа медіації Академії адвокатури України



Тренінг «Базові навички медіатора. ІІ рівень
основи медіації у сімейних, кримінальних та комерційних справах»
відбудеться з 16 по 19 липня 2014 року.



14|07|2014

Вітаємо викладача Академії Р. Гревцову з присвоєнням вченого звання доцента!



Вітаємо директора Науково-дослідного Інституту медичного, фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, кандидата юридичних наук, доцента кафедри адвокатської майстерності та міжнародної юридичної практики ГРЕВЦОВУ РАДМИЛУ ЮРІЇВНУ  з присвоєнням вченого звання доцента!

Колектив Академії адвокатури України



14|07|2014

Вітаємо викладачів Академії адвокатури України із захистом кандидатських дисертацій



Цимбалисту Оксану Анатоліївну, старшого викладача кафедри іноземних мов та перекладу Академії адвокатури України  /працює в Академії 7 років/ з успішним  захистом кандидатської дисертації з філології у спеціалізованій Вченій раді Київського національного університету імені Тараса Шевченка!

Калініну  Ольгу  Миколаївну,  старшого викладача кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України  з успішним  захистом кандидатської дисертації з міжнародного права у спеціалізованій Вченій раді Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка!

 



02|07|2014

Участь проректора Академії у парламентських слуханнях "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"



2 липня під куполом Верховної Ради відбулися  парламентські слухання на тему:"Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави". В обговоренні глобального питання сьогодення  взяла  участь проректор Академії адвокатури України Орел К.І. Освіта і  наука перебувають зараз у  критичному стані, що певною мірою є загрозою національній безпеці.  Доповідач, Міністр освіти і науки Квіт С.М.,  зробив короткий огляд законодавчої та нормативно-правової бази  розвитку науки та науково-технічної сфери, а також окреслив пропозиції щодо її удосконалення. Учасники парламентських слухань прийняли рішення: просити Президента України провести засідання Ради національної безпеки і оборони України з питання "Розвитку науки та науково - технічної сфери в контексті забезпечення національної безпеки", а також  підвищити роль та відповідальність Національної академії наук України  щодо підготовки стратегії національної безпеки України. Ми впевнені, що Верховна Рада ухвалить Стратегію наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку.    

 

 



02|07|2014

Розпочала прийом документів Приймальна комісія Академії



З 1 липня в Академії адвокатури розпочато прийом документів від абітурієнтів (бакалаврів, спеціалістів). Цього року абітурієнти демонструють неабияку активність вже з перших хвилин роботи комісії — навіть попри те, що ситуація в країні є неспокійною. Символічно, що саме в цей день Верховна Рада України нарешті прийняла Закон Про вищу освіту, який, на думку багатьох фахівців, може суттєво піднести рівень і конкурентоспроможність української системи підготовки фахівців. Закон містить багато прогресивних новел, має чіткий євроінтеграційний вектор, але цілком зрозуміло, що без наполегливої і чесної роботи студентів, викладачів, менеджерів освіти його довгоочікувані й перспективні положення залишатимуться лише на папері.



01|07|2014

Незабутні зустрічі з письменником Анатолієм Дімаровим



Невимовний жаль, що 1 липня 2014 р. перестало битися серце Анатолія Дімарова, унікального українського письменника, автора багатьох романів, повістей, оповідань, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, якому Господь відміряв довгий вік для праці і боротьби за українську людину, український світ, українську державу, і велика радість від того, що в українській культурі був і назавжди вписався своєю творчістю цей неспокійний, життєлюбний, дотепний, непокірний, з високим почуттям національної гідності чоловік. З нами залишилися його книги, його жарти, його неповторні історії.Пощастило дуже багатьом людям, які не лише читали книги Анатолія Дімарова, а й зустрічалися з ним. Пощастило і студентам Академії адвокатури України, де за ініціативою кафедри української філології та суспільних наук (завідувач проф. Конончук Т.І.) двічі було проведено наукові читання за творчістю А.Дімарова: 2002 р. до його 80-річчя від дня народження і 2012 р. – до 90-річчя. В кожному з цих читань брали участь відомі письменники, вчені, викладачі різних вищих навчальних закладів, студенти Академії адвокатури, інших вишів. Знаменито було те, що кожного разу в цих читаннях брав участь сам Анатолій Дімаров. Ці наукові й літературні факти тепер в історії Академії адвокатури як глибоко людинознавчі розмови; за матеріалами перших читань було випущено книгу «Анатолій Дімаров та його книги», яка нині користується великим попитом у вчителів шкіл, викладачів вузів, тих, хто досліджує багату творчість письменника. В архіві залишилися матеріали Других читань, серед яких і виступ письменника, наших студентів. Олена Вознюк, студентка відзначила, що було дуже цікаво слухати таких унікальних людей, які зібралися в Академії. Склалося враження, що це добра сімейна бесіда, і так не хотілося, щоб вона закінчувалась. Сказала, що вражена тим, як багато позитиву в очах мудреців-письменників, які дарують небесну чистоту і пташину простоту і є гарним прикладом для молоді. Прочитала свій вірш, що народився в ході зустрічі з Анатолієм Дімаровим:

Ваша творчість мене надихає.
Знов читаю знайомі рядки,
Де брехні і трагізму немає,
Де розумні лунають думки.
Ми пізнаєм моральні закони,
Відшукаєм духовні скарби.
І хоч з Вами ми ледве знайомі –
Нас єднають писемні роки.
І бувають в житті негаразди,
Та як гляну в усміхнені очі,
Пригадаю слова я відразу:
Вір, надійся, молися щоночі.



29|06|2014

Сьогодні свято Академії – вручення дипломів юристам, міжнародникам, філологам



Академія адвокатури України вручала дипломи своїм випускникам – бакалаврам, спеціалістам, магістрам, за традицією – у Будинку вчителя, який ледь вмістив самих випускників та гостей. Гімн України в цій історичній будівлі сьогодні звучав особливо урочисто.

У цьому навчальному році дипломи Академії отримали майже шістсот випускників, декотрим з них вручено одночасно два диплома, наприклад, юриста і філолога-перекладача.

Студенти вітали випускників своїми творчими доробками: презентувала свою програму молода команда КВН, мелодичні пісні – від голови Студентського парламенту, майбутнього філолога Тетяни Огаренко, група студентів кружляла у чудовому вальсі. Цим дійством управляли проректор Катерина Орел, а також випускниця минулих років, відмінниця навчання, магістр права Анна Лепшина, яка нещодавно отримала також диплом Національної Академії мистецтв, та  випускниця Академії цього року – бакалавр права Ірина Мельник. Теплі слова подяки всьому колективу Академії прозвучали від випускників та їх батьків, від ректора Академії адвокатури України. Довгоочікувана хвилина: ректор, д.ю.н. Варфоломеєва Т.В., проректор Мількова К.В. і завідувач кафедри прав людини, міжнародного та європейського права професор Гончаренко С.В. вручили кожному випускнику диплом державного зразка, вперше виконаний двома мовами – українською та англійською. Молодь сприйняла це символічно, як новий надійний крок приєднання до європейської освітянської спільноти.

Фоторепортаж з події дивіться на сторінці Академії у Facebook – [ФОТОАЛЬБОМ «ВИПУСК '2014»]



28|06|2014

Be European, be Ukrainian



27 червня 2014 року назавжди викарбовано в історії України. Нарешті збулася мрія мільйонів українських громадян – увійти до європейської спільноти, сповідувати європейські цінності, розбудовувати незалежну, єдину, демократичну європейську країну Україну. Вітаємо з цією епохальною подією!



28|06|2014

В Академії обговорили запропоновані Президентом України зміни до Конституції України та питання реформування прокуратури



27 червня на засіданні кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України відбулось обговорення поданого до ВР Президентом України  проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування), а також декотрі питання реформування прокуратури. Професори В.Г.Гончаренко, І.В.Гора, В.А.Колесник, доценти В.І.Бояров, Г.І.Сисоєнко схвалили велику низку запропонованих законодавчих новел, зокрема на думку Президента України  обласні та місцеві державні адміністрації повинні зникнути, а вся влада передана в ради, які обираються населенням; в системі територіального устрою пропонується нове поняття – «громада», що функціонує нарівні з регіонами і районами. Присутні обґрунтували своє негативне ставлення щодо утвердження поділу влади в державі на три самостійні «гілки», оскільки влада є неподільною, належить лише народу і здійснюється визначеними і утвореними ним представницькими органами та посадовими особами у вигляді багатьох функцій, перш за все установчої, а також законодавчої, виконавчої, судової, контрольної, інформаційної, виховної та багатьох інших. Обговорені були й питання, пов’язані з підготовленим до другого читання законопроектом «Про прокуратуру», зокрема, щодо скорочення і змін функцій прокуратури. Прийнятними, на думку вчених Академії, є пропозиції Президента України про те, що Генеральний прокурор України повинен призначатися Верховною Радою за погодженням з Президентом, а от звільняти його може тільки особисто глава держави. Обґрунтованою  вбачається і функція Президента України: призначення голови нового органу – «Державного бюро розслідувань», а Верховна Рада наділяється повноваженням надання згоди на таке призначення. Викликають заперечення пропозиції відносно вилучення з тексту Конституції глави «Прокуратура», про віднесення до окремої, спеціальної юрисдикції адміністративних судів, наділення Вищої ради юстиції цілком корупціогенним правом безстрокового призначення суддів на адміністративні посади на загальних зборах.



27|06|2014

Ректор Академії взяла участь у круглому столі «Конституційна реформа як шанс для створення справедливого суду»



Круглий стіл був проведений 26 червня Центром політико-правових реформ спільно з робочою групою з судової реформи і реформи прокуратури громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». Учасники Круглого столу обговорили  необхідні зміни до Конституції України для створення незалежного суду та прокуратури. У своєму виступі доктор юридичних наук Сергій Головатий особливу увагу приділив принципу верховенства права; аналіз окремих пропозицій, що містяться в обговорюваному документі, зробив Ігор Каліушко – голова правління Центру політико-правових реформ;  про необхідність більш ґрунтовного врегулювання компетенції Служби державного обвинувачення йшлося у виступі першого Проректора Національної академії прокуратури України Миколи Якимчука. Член-кореспондент НАПрНУ Тетяна Варфоломеєва говорила про суттєві недоліки проекту статті 133, редакція якої суттєво зменшує існуючі права кожного на правову допомогу, вільний вибір захисника своїх прав, отримання безоплатної правової допомоги, про помилковість формулювань стосовно запровадження адвокатської монополії. У її виступі також йшлося про необхідність впровадження медіації, як дієвого способу боротьби з корупцією; була висловлена особиста точка зору з питань, які стали предметом дискусії: з окремих аспектів люстрації, підбору суддівських кадрів, недоліків системи підвищення кваліфікації суддів і  адвокатів. Дуже корисними були пропозиції суддів та представників громадських організацій щодо призначення суддів та їх  відповідальності, унебезпечення їх від тиску і втручання в професійну діяльність, про  роль Вищої ради юстиції та багато інших проблем, котрі мають бути вирішені шляхом прийняття змін до Конституції України та оновлення відповідного законодавства.