Отримання студентами Академії адвокатури України якісних сучасних правничих знань і професійних компетентностей підтверджується офіційними рейтингами та опитуваннями роботодавців, успішною кар’єрою наших випускників в Україні та за кордоном, зокрема тих, котрі продовжують навчання в магістратурах багатьох країн світу, складають там адвокатські іспити, працюють за фахом у США, Канаді, Іспанії, Греції, Німеччині, Франції, Фінляндії та інших країнах.
...Перший Президент незалежної України Л.М.Кравчук, відкриваючи Інститут адвокатури при КНУ імені Тараса Шевченка (тепер – Академія адвокатури України) у 1996 р., відзначив, що вперше створений в Україні Інститут адвокатури є надзвичайно важливим в системі державотворення і в системі правового забезпечення.
Англійський адвокат, експерт Ради Європи Річард Беар під час тренінгу, проведеного у 1999 р. за сприяння Ради Європи для студентів Інституту адвокатури, відзначив: «Треба шанувати сам факт, що такий ВНЗ існує в Україні».
Численні Золоті медалі, Гран-прі міжнародних освітянських виставок, почесні нагороди, дипломи за впровадження інноваційних технологій в сучасній освіті, забезпечення високої якості підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, міжнародну, наукову та правоосвітню діяльність отримала Академія адвокатури за двадцятиріччя свого існування завдяки, зокрема, і своїй постійній зорієнтованості на практичне навчання, компетентісні елементи освіти.
...Питання, винесене в заголовок есе, може здатися образливим. Ще б – поставити під сумнів корисність для суспільства такого молодого, численного, завзятого, відважного і зарядженого революційними спонуканнями стану! Проте, по короткому, але зрілому міркуванню, виявиться, що в цьому майже риторичному запитанні міститься не сумнів в необхідності існування вищої освіти і корисності для суспільства осіб, що його одержують, а нагадування про спільну мету держави з розвитку вищої школи і, звичайно, більш уважному ставленню до студеїв, незалежно від напряму їх предметних захоплень.
...
30 березня 2012 у концерт-холле «Біблос», що у центрі столиці, за підтримки КМДА відбувся конкурс краси «Міс Університет Київ 2012».
У конкурсі взяли участь дев'ять чарівних дівчат – студенток вищих навчальних закладів столиці. Вони демонстрували свою красу і граціозність в традиційних для таких заходів конкурсах: вихід у вечірніх сукнях, в купальниках і інших. Також жюрі могло оцінити розумові здібності учасників в інтелектуальному конкурсі і творчі здібності дівчат в конкурсі талантів.
Конкурсантки просто осяяли сцену своєю красою і вишуканістю, тому завдання визначити переможницю було не з легких. Та все ж після жвавих обговорень члени жюрі вирішили віддати корону першості студентці Вісконсинського Міжнародного університету (США) в Україні Мар'яні Чубенко.
Проте ніхто з чарівних учасниць конкурсу «Міс Університет Київ 2012» не залишився без нагород. А наша Міс-елегантність та Віце-міс Академія 2011 року – cтудентка ІІ курсу юридичного відділення Академії адвокатури України Тетяна Чонка – зайняла у конкурсі краси «Міс університет Київ 2012» третє місце. Вітаємо!
На фото: cтудентка ІІ курсу юридичного відділення Академії адвокатури України Тетяна Чонка, яка зайняла у конкурсі третє місце
Випускниця Академії - координатор Форуму молодих юристів
Правління Асоціації правників України затвердило на посаді координатора Форуму молодих юристів Олесю Холопік (випускниця Академії адвокатури України), голову Ліги студентів АПУ у 2009-2010 роках.
АКАДЕМІЯ ЗДОБУЛА ГРАН-ПРІ У НОМІНАЦІЇ «МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОСВІТИ І НАУКИ»
29 березня у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» за участю Міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника відбулось урочисте відкриття ХХІ Міжнародної виставки «Освіта та кар’єра – 2012» та Х Міжнародної виставки закордонних навчальних закладів «Education abroad».
Серед учасників виставки понад 70 вищих навчальних закладів України, 20 міжнародних організацій та освітніх агенцій, 8 видавництв, 4 інтернет-проекти, понад 50 закордонних навчальних закладів із Великобританії, Голландії, Туреччини, Польщі, Литви, Кіпру, Швейцарії, Греції, Канади, Німеччини, Фінляндії, Латвії, Росії, Франції, ОАЕ, Мальти, Чехії, Австрії, Естонії та Ізраїлю.
Раді повідомити, що на цей раз Академія здобула перемогу у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки». Нагадаємо, що на попередній виставці Академія була удостоєна почесного звання «Лідер наукової діяльності».
Запрошуємо відвідати наш стенд 29–30 березня з 11.00 до 18.00, 31 березня з 11.00 до 17.00 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 2 (Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»).
На фото: Проректор Академії адвокатури України з науки та міжнародних зв'язків Всеволод Курдюков отримує Гран-прі виставки у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки»
Стають традиційними зустрічі ректора Академії Варфоломеєвої Т.В. з молоддю: майстер-класи, прес-конференції, інтерв’ю. Сьогодні – нова нагода: зустріч із школярами – членами Малої Академії правових наук, яку відкрито в Академії адвокатури в минулому році. Розмова про право, юридичну професію, формування наукової еліти, національну гідність. Ректор підкреслила важливу роль вперше започаткованої в Україні державної програми навчання та стажування студентів у провідних університетах світу, висловила сподівання, що участь у наукових програмах Малої Академії правових наук сприятиме активному розвитку вітчизняної правової науки та подальшому розквіту наукових правових шкіл.
Екскурсія до Верховного суду України
Студенти та члени Малої Академії правових наук Академії адвокатури України відвідали Кловський палац, у якому з 2005 р. розміщено Верховний Суд України. В одному з найкрасивіших залів Кловського палацу, залі пленарних засідань, розпис на стелі та стінах із зображенням давньоримських й давньогрецьких богів Юстиції та справедливості, виконаний українськими художниками Олексієм Кулаковим та Наталкою Литовченко. Меблі по авторським кресленням виготовлені у стилі середини 18 століття.
Палац збудований у 1752-1756 роках за проектом архітектора І.Шеделя архітектором П.Нєєловим. Кловський палац призначався для членів імператорської родини, які приїжджали в Києво-Печерську Лавру на молебні.
Професор кафедри кримінального процесу і криміналістики Академії адвокатури України, доцент, адвокат Бояров В.І. неодноразово брав участь у програмах Радіо-ЕРА, телевізійній передачі «Весомый аргумент», у прямому ефірі відповідала на запитання слухачів адвокат Варфоломеєва Т.В., під керівництвом досвідчених адвокатів студенти надають правову допомогу в Юридидичних клініках Академії та у Ювенальній навчальній ЮК (для неповнолітніх).
Модель сучасного адвоката очима майбутніх юристів
Сьогодні студенти 4 курсу відділення «Міжнародне право» формували МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО АДВОКАТА. Чотири команди представили своє бачення «Еліти юридичної професії», - такий узагальнений образ адвоката запропонувала одна з команд. «Міжнародники» вразили тонким і водночас глибинним розумінням сутності адвокатської професії, яку навіть аналізували з древніх часів. У такий своєрідний спосіб щорічно закінчується опанування студентами навчальних дисциплін «Адвокатологія», «Актуальні питання адвокатури України та зарубіжних країн», «Приватна юридична практика», які викладає проф. Варфоломеєва Т.В.
Продовжується програма «Академічні лекціїІ відомих юристів – науковців і практиків»
Суддя Верховного Суду України Гуменюк Василь Іванович прочитав для слухачів Школи адвокатської підготовки та студентів Академії адвокатури України лекцію "Питання застосування земельного законодавства»".
Тези виступу проф.Ромовської З.В. перед адвокатами Криму
24 березня 2012 року.
Сімферополь
Насамперед З. Ромовська подякувала за запрошення і висловила приємне здивування велелюдною аудиторією і тим, що керівництву вдалося зберегти адвокатську Колегію і зробити її воістину дієвою.
Протягом двох годин, наданих для виступу, З. В. Ромовська зосередила увагу на окремих проблемах застосування Цивільного кодексу, які вважає зараз найбільш актуальними.
1. Чимало авторів у своїх книжках визначають цивільне право як сукупність (у кращому випадку – як систему) нормативно-правових актів, нехтуючи цим не лише рішенням Конституційного Суду України від 4 листопада 2004 року, а й нормами Цивільного кодексу. Рекомендую ці книжки здати в макулатуру, оскільки вони збивають читача з пантелику.
Цивільне право – це система, в яку входять не лише закони (кодекси), інші нормативно-правові акти, а й моральні засади суспільства, договори, статути юридичних осіб, звичаї і навіть, як зазначив Конституційний Суд України, – традиції. До числа останніх можна зачислити, зокрема, милосердя.
У новому КПК зазначено, що у кримінальному судочинстві слід застосовувати рішення Європейського Суду з прав людини, але нічого не сказано про застосування Рішень Конституційного Суду України.
У ЦПК немає згадки про рішення цих Судів взагалі, що є безперечною прогалиною, яку слід законодавчо усунути.
Рішення Європейського Суду з прав людини обов’язкові для застосування в Україні навіть тоді, коли постановлені були проти іншої держави.
Рішення Конституційного Суду України обов’язкові для застосування усіма судами України.
Зі всього цього випливає, що цивільне право сьогодні – це складна, об’ємна і водночас цілісна структура. Рішення суду України не можна вважати законним, якщо воно суперечить не лише законам України, а й рішенням Європейського Суду та Конституційного Суду України.
У зв’язку з цим зростає місія адвоката в судовому процесі. Він мусить усі ці рішення знати. І дуже судді цінують грамотного адвоката: “ З ним ми в процесі спокійні, він усе знає». Оскільки суддям не вистачає часу вчитися, адвокати покликані їм допомогти не затримуватися на старих позиціях.
2. Знаю чимало випадків, коли адвокати розводять руками: “Нема такого закону”. Ніколи так не робіть, оскільки, як зазначено у частині 8 статті 8 ЦПК, суд не може відмовити у вирішенні спору у разі відсутності відповідного закону, його нечіткості, суперечливості чи неповнотти. У Цивільному кодексі є спеціальна стаття 8 “Аналогія”, на яку чимало адвокатів досі не звертають уваги.
Утім, просячи суд вирішити певну справу за аналогією, адвокат повинен переконати суддю, що у цьому спірному випадку йдеться саме про прогалину, а не про чітку (тверду) позицію законодавця.
До прикладу, у статті 1241 ЦК передбачено зменшення обов’язкової частки спадкоємця, але нічого не сказано про можливість її збільшення. Так це – упущення чи тверда позиція законодавця? Я переконана, що це – прогалина. Відсутність цієї норми, за певних умов, може виявитися несправедливою. Нічого не сказано в Кодексі й про внуків як спадкоємців. Про них забули, під впливом норми Кодексу 1963 року, чи, можливо, Верховна Рада свідомо не включила внуків до числа спадкоємців ІІ-ої черги?
З цих двох ситуацій можна вийти за допомогою аналогії права, якщо, звичайно, адвокат переконає суд у тому, що відсутність певної законодавчої норми – це нерозумно, несправедливо.
3. Проблемною залишається застосування статті 16 ЦК “Способи захисту цивільних справ та інтересів”. Відомо чимало випадків, коли вищі суди скасовували рішення місцевих судів тому, що суд обрав невідповідний спосіб захисту або такий спосіб, який не передбачений в законі.
Аналіз статті 16 та інших статей ЦК дає підставу для такого висновку. У самому ЦК передбачено й інші способи захисту, які не включені до статті 16. Так, суд має право захистити інтерес спадкоємця, який запізнився з поважної причини, за допомогою надання йому додаткового строку для прийняття спадщини. Суд має право встановити факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем, що надасть заявникові право на спадкування. Отже, встановлення факту, який має юридичне значення, і є одним із способів захисту інтересу особи.
Тривалий час велась дискусія щодо права суду визнати довіреність недійсною. Рішення суду, які задовольняли цю вимогу, були скасовані.
Сьогодні спірним є право суду визнати поруку припиненою. Деякі високі судді стверджують: такі рішення суди постановляти невправі. І лише тому, що немає саме такого способу захисту у нормах закону.
Вважаю, що маємо брати до увагу ту обставину, що норми закону стосуються головним чином стандартних, звиклих, звичайних ситуацій. Якщо ж виникає особлива ситуація – вони не діють. Тож що юристи мають робити у цьому разі? Якщо, скажімо, чоловік зростом у 2.30 м. не поміщається на стандартному дивані, то будемо доточувати диван чи скорочувати його ноги?
Вважаю, що стаття 16 ЦК так само підвладна прогалинам, як й інші статті Кодексу. Однак адвокатам у разі заявлення вимоги про захист права особи непередбаченим законом способом не слід сподіватися на “авось пронесе”, а відкрито заявляти суду про наявність прогалини і про необхідність застосування до конкретної справи аналогії закону або аналогії права.
Скасовувати справедливе рішення лише тому, що суд дійшов до мети не тим шляхом, – неправильно, несучасно, особливо з точки зору права особи на швидкий суд.
Дискусії про правильність обраного місцевим судом шляху до мети слід, на мою думку, вести на сторінках журналу, на семінарах чи конференціях, робити узагальнення. І просто вчити суддів. Але не шляхом скасування їхніх рішень. Адже, знову ж таки, нечіткість закону, не може бути використана проти права учасника судового процесу.
Уся Україна потерпала донедавна від того, що законне рішення місцевого суду вищий суд скасовував лише тому, що суд розглянув справу не за тією процедурою.
Вважаю, що суди не мають права кидати своїх громадян у безодню різноманітних дискусій.
4. Посилання на моральні засади (моральні принципи) містилося ще у статті 5 ЦК УРСР 1963р., однак на неї не звертали уваги. Сьогодні вимога дотримання моральних засад суспільства громогласно звучить у всьому Цивільному кодексі України. Дехто, на жаль, досі не розуміє що це таке: моральні засади суспільства. Але це, як кажуть, його проблеми. Просто треба більше читати, думати, аналізувати, щораз ставлячи себе на місце того, хто просить суд взяти їх (ці засади) до уваги. А шукати їх нескладно. Достатньо відкрити статтю 3 ЦК, пункт 6: справедливість, добровісність, розумність.
5. Одним із принципів цивільного законодавства є свобода договору. Утім свобода – це не свавілля. Свобода – це врегульований у суспільстві порядок, коли кожен має право на власний вибір, на власну поведінку. Але це право вибору поведінки однією особою має межу: свобода іншого, інтереси держави і суспільства. Баланс інтересів усіх досягається у державі за допомогою імперативних норм. Таких у Кодексі чимало.
Я прошу звернути увагу на частину 3 статті 6 ЦК. Різне її трактування призвело до численних людських трагедій. “На моїй совісті дев’ять самогубств”, – сказав на нещодавній конференції у Верховному Суді України суддя цього суду М.Б.Гусак.
Йдеться про судову практику щодо взаємоузгодження цієї норми і частини 2 статті 549 ЦК.
Дві справи, про які я розповім, дуже яскраво засвідчують, який вплив на людські долі може мати неправильне застосування закону.
Справа перша. К. уклала з банком договір кредиту на суму 5.600 дол. США строком на 5 років. Згідно з умовами договору, вона повинна була щомісяця, до певної дати повертати банкові 150 дол. У разі запізнення було передбачено штраф – 10% від суми кредиту і одночасно – пеню. К. запізнювалася майже щомісячно на 1-2 дні. В останній день дії договору вона повністю повернула суму кредиту. Але банк зажадав сплати штрафних санкцій – 25 тис. дол. Представник банку в суді наголошував на свободі договору, на тому, що К. уклада договір з цими умовами добровільно.
У частині 2 статті 549 ЦК визначено механізм нарахування штрафу – певний відсоток від суми невиконаного зобов’язання. Чи є ця норма імперативною? Безперечно. Отже, вона не може бути змінена у договорі.
Факт підписання кредитного договору з такою незаконною умовою не легалізує її. Сума непогашеного кредиту і сума щомісячного платежу – це різні речі. Сплата 10 % від суми кредиту і 10% від 150 дол. – це також різні речі. Є підстава припускати, що за допомогою таких юридичних містифікацій банки свідомо обдирали до нитки своїх клієнтів. А чи не помагали їм в цьому суди?
У цьому контексті не можна пройти повз статтю 61 Конституції України, яка унеможливила застосування за одне і те саме правопорушення юридичної відповідальності більше одного разу.
Своїм студентам я пояснюю дію незаконної схеми, яку назвала “сніговою бабою”. Так ось. К. не внесла у січні місяці 150 дол. За таке прострочення банк нарахував штраф у 10% від суми неповернутого на той час кредиту. Припустимо, що сума неповернутого ще кредиту становила на той час 4 тис. дол. Отже, до 150 дол., не внесених у січні місяці, банк додав 10% штрафу, тобто 400 дол. У підсумку, за січень до сплати “набігло” 550 дол. (150+400).
Ця сума (550 дол) переноситься на лютий. Тому у лютому місяці К. мала сплатити уже 550+150 дол. Оскільки вона запізнилася, то до цієї суми 700 дол. було додано ще штраф – 10% від 4 тис. Тобто сума до сплати за лютий становила уже 1100 дол (700+400). Можна продовжувати далі: 1100 дол. переходить на березень, плюс 150 дол. щомісячного платежу, а у разі прострочення – ще 400 дол.
Але ж не можна карати К. за прострочення, яке відбулося у січні, більше одного разу.
Застосування цивільної відповідальності двічі відбувається і у разі одночасного стягнення штрафу та пені.
Справа друга: С. уклав з тим самим банком договір споживчого кредиту на суму 2000 грн. для придбання мобільного телефону. Незабаром поїхав він у США, а коли через 4 роки повернувся, на нього чекала сумна звістка: банк пред’явив позов про сплату 100 тис. грн. Ця сума позову “набігла” за тією самою схемою.
Цю проблему вважаю сьогодні найактуальнішою. В тому числі і за кількістю смертей, які були зумовлені незонними рішеннями судів усіх рівнів.
У цих людських трагедіях бачу і свою вину: кілька років говорила про неї на різних конференціях, засіданнях, курсах, а от написати – не вистачило часу.
Тому на адвокатів, які часто стикаються з таким юридичним нігілізмом, життя кладе велике завдання: рятуйте життя своїх клієнтів.
Ця проблема дотична і до методики стягнення пені за прострочення виконання рішення суду про стягнення аліментів. Вона має базуватися також на статті 61 Конституції і статті 550 ЦК.
Визначіть спершу, скільки днів відповідач не виконував рішення суду. Наприклад, – 120. Якщо суд присудив аліменти у сумі, скажімо, 1000 грн., то кара (пеня) за один день прострочення (за один день – 1%) становитиме 10 грн. Отже, за 120 днів прострочення з нього слід стягнути 1200 грн. пені.
6. Проблем застосування книги третьої ЦК багато. Зупинюся лише на кількох.
Мало хто звернув увагу на статтю 382 ЦК. З врахуванням її не можна уже стверджувати, що реальний поділ будинку припиняє право спільної власності. Суди ж, на жаль, не беруть її до уваги. Певно тому, що нехтують нею насамперед адвокати. Тож кому буде належати фундамент, дах, інші несучі конструкції?
Прошу звернути увагу на назву статті 388 ЦК: ”Право власника…”. Отже, викрадення речі у власника, продаж його квартири на підставі підробленої довіреності не припиняє права власності. Якось один суддя сказав так: “Суд не може виселити жінку з двома дітьми”. Саме вона виявилася п’ятим покупцем квартири. Добросовісним, та все ж незаконним. Закон надає перевагу інтересам ошуканого власника. І цим заставляє кожного потенційного покупця бути дуже уважним до документів, до осіб, які їх подають. Цивілістий вислів «ризик вибору контрагента” є тут дуже дотичним.
Прошу звернути увагу на частину 1 статті 401 ЦК: умовою виникнення сервітуту є неможливість задоволення своїх потреб іншим способом. Отже, якщо жінка, маючи в Києві однокімнатну квартиру, поселяється у шикарне помешкання чоловіка у Києві, сервітут у неї не виникне, оскільки у неї є своє житло. Вихід один: рекомендувати їй якнайшвидше продати свою “хрущовку”, тоді ніхто її на вулицю не викине.
7. У межах відведеного мені часу – остання проблема.
Стільки адвокатів нарікають на нелюдські умови утримання заарештованих у СІЗО, але не хотять чомусь звернути увагу на статті 1163 та 1164 ЦК. Кажуть, можна лише нашкодити своєму клієнтові.
Можливо, й так. Але коли відразу десять чи більше адвокатів звернуться до керівництва СІЗО з вимогами про усунення загрози життю та здоров’ю свого клієнта, посадовцям від них ні мовчанням, ні погрозами уже не відмахнутися. А якщо вони промовчать чи обдурять, стаття 1164 ЦК надає право вимагати відшкодування збитків.
Саме від адвокатів залежить реальне життя цих норм.
Тези лекції професора Ромовської З.В., прочитаної для адвокатів АРК
Доктор юридичних наук, професор Ромовська З.В. – завідувач кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України виступила 24 березня з лекцією «Проблеми застосування Цивільного кодексу» на семінарі для адвокатів Автономної Республіки Крим. З тезами можна ознайомитися у розділі "Кафедри", підрозділ: "Кафедра цивільного, госпорарського права та процесу".
В роботі Круглого столу, проведеного 23 березня Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Центром суддівських студій, взяли участь професори і доценти Академії адвокатури: А.М.Бірюкова, В.І.Бояров, Т.В.Варфоломеєва, В.В.Курдюков, К.В.Легких, Г.І.Сисоєнко. Учасників привітали заступник голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ С.М.Міщенко, який виступив з із доповіддю, і директор Центру суддівських студій Н.О. Верещінська. Презентовано аналіз стану застосування запобіжних заходів та дотримання розумних строків провадження по кримінальним справам. Обговорювалися питання щодо законності та обґрунтованості затримання осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні злочинів, питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, щодо підозрюваних (обвинувачених, підсудних) у вчиненні злочинів осіб, щодо продовження строків тримання під вартою підозрюваних (обвинувачених, підсудних) у вчиненні злочинів осіб та дотримання розумних строків кримінального провадження.
© Академія адвокатури України, 1995 – 2022. Всі права застережені.
AB Design
Створення стартапів
